Моніторинг інвестиційного процесу

Тема: Моніторинг інвестиційного процесу

Вид заняття: лекція

Мета заняття: навчити студентів що таке моніторинг, які є види моніторингу та як вони застосовуються на діючих підприємствах, а також як здійснюють моніторинг державні будівництва.

Виховна мета: виховати самостійно мислячу особистість.

Міжпредметні зв'язки: "Інвестиційне право", "Економіка підприємств".

Література: Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Лібра, 1998 р. - ст.265-270.

План

1. Мета, види і напрямки моніторингу.

2. Моніторинг оновлення будівництва.

3. Моніторинг державного будівництва.

1. Планування та моніторинг інвестиційного процесу на конкретному об'єкті здійснюється суб'єктами інвестування за такими документами:

- дозвіл на будівництво;

- проектно-кошторисна документація;

- проект організації будівництва;

- програма введення об'єкта в експлуатацію;

- план виробництва продукції (фаза експлуатації);

- план фінансування будівництва.

Всі ці документи додаються до бізнес-плану інвестиційного проекту.

Механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій називається моніторингом інвестиційних проектів.

Загальний моніторигн проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть здійснити фірми-девелопер.

Зал. від функцій учасників інвестиційної діяльності можна спеціалізувати моніторинг за видами та відповідно рекомендувати порядок його проведення (табл.1).

Отже, є 3 види моніторингу:

- фінансовий;

- маркетинговий;

- технічний.

Маркетинговий моніторинг проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок на будову матеріально-технічних ресурсів і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов'язки у контрактах по матеріально-технічному забезпеченню будівель.

Фінансовий моніторинг проводиться інвестором, замовником, фірмою-девелопером за його дорученням, а також іншими учасниками проекту на першому етапі освоєння інвестицій (проектування та будівництво). За умов в Україні оціка виконання річної програми може проводитися по місцях відповідно до прийнятого порядку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи. Під постійне спостереження підпадають поелементно вироблені витрати, оренда або закупівля земельної ділянки. Моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінансування: власних, запозичених або залучених коштів.

Технічний моніторинг, крім інвестора та його представників, здійснюють звичайно генпроектувальник, інші проектувальники - в рамках авторського нагляду. Даний вид моніторингу проводився з метою забезпечення відповідальності об'ємно-планувальних та конструктивних рішень, технічних умов.

2. Після введення в експлуатацію об'єкта (пускового комплексу) інвестор продовжує фінансовий моніторинг. На цьому етапі підприємство починає виробляти продукцію, від реалізації якої створюється грошовий потік у вигляді коштів. що повертаються до інвестора, і які він починає використовувати на відшкодування інвестиційних витрат, на погашення заборгованості кредиторам, а також на сплату дивідентів по залученому капіталу.

Постійного нагляду підлягає річна програма завершення (прод-я) інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові та фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрати на обладнання. Аналізується рівень використання власного капіталу, залучених та запозичених коштів, виявляються відхилення, обгрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів та використання інших джерел фінансування.

На цьому етапі в процесі фінансового моніторингу вже можна робити оцінку поточних показників ефективності інвестицій, розраховувати динамічну норму ефективності і порівнювати її з внутрішнього, визначати можливий очікуваний строк окупності інвестицій за умовами року експлуатації підприємства, який підлягає фінансовому моніторингу.

3. Моніторинг державного будівництва здійснюють фінансуючі банки. Кредитні взаємовідносини між фінансуючими банками та позичальниками регламентуються нормативними актами НБУ і оформляються кредитним договором, укладеним відповідно до рекомендацій Положення НБУ "Про кредитування". Фінансуючі банки не мають права використовувати бюджетні позички на ін. цілі, тим більше, що за використання бюджетних позичок встановлюється плата в розмірі 20% річних від фактично профінансованих обсягів.

В свою чергу, позичальники повинні забезпечити цільове і своєчасне використання отриманої бюджетної позики та повернення її у визначені кредитним договором та положенням строки.

За порушення умов кредитного договору фінансуючі банки застосовують до позичальників такі санкції:

- у разі використання бюджетної позики на цілі, не визначені кредитним договором, банк припиняє кредитування цих в-т, має право розірвати кредитний договір та інформує про це замовника. Мінекономіки та Мінфін для прийняття рішення про дострокове повернення наданої бюджетної позички;

- у разі порушення пл-го строку будів-а кредитування продовжується до фактичного введення в дію об'єкта зі стягненням подвійної процентної ставки;

- за прострочені платежі стягується плата в розмрі 0,07% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Кошти позичальників, що надходять банкам за користування бюджетною позичкою (відсотки), перераховується до держ. бюджету в розмірі 60%, а в разі застосування штрафних санкцій - 70% від цих сум, решта спрямовується на покриття в-т банків по обслуговуванню бюджетних позичок.

Згідно з Положення про фінансування та державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення фінансуючі банки щоквартально, не пізніше 25 числа наступного за кварт-м місяця, подають Мінфіну і Мінстату звіт про використання бюджетних позичок, надходження коштів від позич-в у рахунок погашення позичок, сплату відсотків за ними та штраф-х санкцій.

Контроль за осовєнням поверненням до Дербюджету коштів, що виділ-ся на держ. кредитування, здійснює Мінфін, а контроль за додержанням проектних строків будівництва об'єктів - Мінекономіки та інші центральні органи виконавчої влади (замовники).