Навчальна співпраця в групах

Навчальна співпраця в групах як форма роботи

Це така форма роботи (її іноді перекладають як „кооперативне навчання"), яка грунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями й учнями.

Навчальна співпраця буде результативнішою, коли вчитель підготує учнів до роботи в групі. Для цього необхідно:

1. Пояснити учням роль та значення колективної співпраці. При цьому важливим є створення такого середовища, де:

> учні усвідомлять творчу взаємозалежність членів колективу;

> будуть інтенсивно спілкуватися між собою;

> зрозуміють особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи;

> прагнутимуть навчитися працювати з напарником чи кількома у складі невеликої групи;

> обговорюватимуть всією групою хід роботи з метою підвищення її ефективності.

2. Визначити мету заняття.

3. Провести підготовку до заняття:

> сформувати навчальні групи;

> розподілити ролі між учнями усередині групи;

> підготувати класне приміщення;

> підготувати навчальні матеріали.

4. Роздати завдання, пояснити учням, який очікується результат.

5. Допомогти учням почати роботу в групі, стежити за тим, щоб заняття протікало ефективно, втручатися в хід заняття при необхідності.

6. Оцінити роботу учнів, організувати обговорення членами групи того, наскільки добре вони взаємодіяли між собою.

Звертаємо увагу на кілька ключових моментів організації групової роботи учнів:

1. Визначення кількості учнів у групі залежить від складності навчального завдання. Досвід роботи з групами показує, що оптимальною для робот є група з 4-5 осіб. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колективної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і вмінь групової роботи.

2. Об'єднання учнів у групи. При створенні груп учитель повинен враховувати:

> індивідуальні особливості учнів (здібності, комунікабельність, активність тощо);

> педагогічні вимоги щодо залучення максимальної кількості учнів у процес навчання. Слід пам'ятати, що створення груп учнів з різними здібностями дає більшу активність під час обговорення поставленого завдання і різноманітніші пояснення проблеми, оскільки учні з низьким рівнем знань зазвичай краще працюють у групах, де більшість членів із зацікавленням підходять до поставленого завдання;

> необхідність такої співпраці учнів у групі, при якій кожен учень повинен набути досвіду спільної роботи з усіма учнями свого класу.

Прийоми утворення малих груп можуть бути різні:

> словесний розподіл за назвами квітів, нот, овочів, фруктів, героїв казок тощо;

> за кольоровими листочками;

> за видами монет (1, 2, 5, 10 копійок);

> за пропозиціями, які висловлюватимуть самі учні, набувши досвіду співпраці в групах.

3. Підготовка класної кімнати. Те, як підготовлене приміщення, в якому проходять заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Пам'ятаймо, що розширення, зміна простору в діяльності груп лише додає позитивний імпульс у роботі, покращує емоційне сприйняття навчального змісту, не дає можливості втомлюватися від інтенсивності роботи. У членів групи повинна бути можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному матеріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. У вчителя повинна бути можливість легко підійти до кожної з працюючих груп.

4. Розподіл ролей між учнями усередині групи. Для підвищення результативності навчальної співпраці необхідно доручити кожному членові групи певну „роль". Педагогічний досвід засвідчує, що пропоноване в навчальній літературі „надання" ролей є достатньо продуманим і ефективним.

Нагадаємо цей розподіл:

Спікер, головуючий (керівник групи):

> зачитує завдання;

> відповідальний за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і свої дії, необхідні для виконання завдань;

> пропонує учасникам висловлюватися по черзі;

> заохочує всіх до роботи;

> підбиває підсумки роботи.

Секретар:

> веде записи результатів роботи групи;

> нарівні з іншими членами групи висловлюється щодо поставленого завдання.

Доповідач:

> чітко висловлює, узагальнює думки, ідеї членів груди;

> доповідає про результати роботи.

Посередник:

> стежить за часом, шукає додаткові інформаційні матеріали, заохочує групу до роботи.

У цьому переліку ролей особливе місце займає головуючий (спікер), який відповідає за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і проведені у групі дії.

5. Роз'яснення учням критеріїв оцінки якості виконаної ними роботи. До початку заняття учням повинні бути відомі критерії оцінки їхньої праці.

Для результативної роботи групи рекомендуємо ознайомити учнів з пам'яткою щодо роботи в групі:

> надавати можливість кожному висловитися, як, на його думку, потрібно виконувати завдання;

> переконатися, що кожен член групи засвоїв матеріал заняття, який потрібен для подальшої роботи;

> упевнитися в тому, що всі познайомилися з досліджуваним матеріалом і прийшли до спільної думки щодо очікуваних висновків;

> залучити до роботи всіх членів групи;

> уважно вислуховувати думку кожного члена групи;

> не змінювати своєї думки, крім тих випадків, коли будуть представлені переконливі докази (правило підпорядкування думці більшості не сприяє одержанню знань);

> критикувати погляди, а не людей, які їх викладають. Наприкінці уроку учні спільно з учителем узагальнюють результати групової роботи.

Ігри при вивченні географії

У нашій мові звичними стали вирази: «він навчається із цікавістю», «зацікавити», «виховання зацікавленості знаннями»,

Для формування і розвитку пізнавального інтересу школярів у процесі навчання існує багато різноманітних засобів, серед яких не останнє місце займає захоплення. Цікаві захоплення та завдання, різноманітні вікторини та вечори, розвиваючі та пізнавальні ігри і багато Інших способів допомагають вчителю географії зробити свій предмет цікавим для учнів.

Відомо, що під час гри діти проявляють фантазію, спостережливість, винахідливість, навчаються швидко і логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елемент змагання (хто швидше, правильніше відповість, хто більше знає), а значить присутні й сила волі, наполегливість, увага. У кожній парній грі є перш за все робоча ситуація і робота думки.

(А.С. Макаренко)

У пізнавальній географічній грі вміння застосовувати отримані раніше знання, навики користування додатковою та словниковими літературами. А головне — у ході гри учні отримують задоволення. Позитивні емоції проявляються на кращому засвоєнні навчального матеріалу, впливають на розвиток особистості дитини в цілому. От чому гра може стати засобом різнобічного розвитку учня, його здібностей.

Але при цьому не слід забувати, що гра завжди «вільна». Відповідно, учителю знадобляться весь його такт, терпимість, вміння та знання в організації та керівництві грою. Інакше результати її будуть прямо протилежні до тих, які чекають. Конкретніше, не допустимо вводити одразу ж важкі ігри, потрібно починати з більш легких.

Грати в пізнавальні ігри треба навчитись. Наприклад, якщо запропонувати учням пограти в лото (топографічне, метеорологічне, картографічне), то для першого знайомства з цією грою необхідно мати декілька карточок з умовними знаками, які зустрічаються найчастіше, і лише після того, як діти звикнуть користуватися ними і з'ясовують для себе правила гри, можна використовувати карточки, на яких є маловідомі та невідомі умовні знаки. Тільки тоді й виникне в учнів бажання подолати незнання, знайти і запам'ятати те, що невідомо. Якщо в наявності є лото і доміно з однієї теми, наприклад «топографічне доміно», то потрібно спочатку навчити дітей гри в лото, тому що гра в доміно складніша. Мета географічної гри перш за все — навчальна: закріпити вміння читати карти, вміння використовувати отримані знання, різноманітну додаткову інформацію, викликати бажання навчатися, зацікавити предметом географії.

Ігри можна включати в урок, використовувати на заняттях гуртка, на географічних вечорах.

Застосування гри на уроці може бути дуже різноманітним, її можна організовувати як на початку уроку для активізації уваги, так і в кінці його, для закріплення матеріалу та зняття напруги після важкої роботи протягом уроку. Інколи важко визначити, де закінчується гра, а де розпочинається навчальне заняття. Вчителі знають, що однією із найважчих для пояснення є тема «Клімат». Міцно засвоїти особливості клімату допомагають багаторазові вправи, які найзручніше проводити у формі захоплюючих завдань. Наприклад, завдання «Де випадає стільки-то опадів?» — по середньорічній кількості опадів і часу їх найбільшого випадання потрібно визначити тип клімату.

«Де така зима?» («Де таке літо?») — кружечки з цифрами зимової температури потрібно закріпити за допомогою галочки на одній із декількох місць на карті, вказане учителем. При цьому учні спочатку грають, використовуючи кліматичну карту, а потім фізичну. Або таке завдання: на класній дошці навпроти даних про літні та зимові температури та різну кількість опадів написати тип клімату.

Поступово читання кліматограм в підручнику 7 кл. та опис клімату по комплексних кліматичних таблицях поступово зацікавлює учнів.

Один і той самий набір для гри можна використати декілька разів (під час пояснювання нового матеріалу на підсумкових уроках, при опитуванні та при закріпленні нового матеріалу). Тепер декілька слів про сам процес створення ігор. Виготовлення їх, як і зміст, має велике виховне значення, тому що в процесі роботи над ними від учнів вимагається терпіння, винахідливість, вміння доводити розпочату справу до кінця. Матеріал самий різноманітний: картон, цупкий папір, фотопапір, ілюстрації із старих журналів, списаних підручників та атласів, контурні карти та інше. Таким чином можна виготовити різноманітні географічні ігри. Ось деякі з них:

1. «Зоогеографічне доміно»

Гра складається із 25 карточок. На одній стороні карточки зверху приклеюється малюнок якої-небудь тварини, знизу — написана назва однієї із природних зон:

а) полярна і зона тундри;

б) ліси помірного поясу;

в) степи;

г) пустелі та напівпустелі;

д) савани;

ж) тропічні ліси.

Гру розпочинає один із гравців, який отримав карточку-дубль, може виглядати так: наклеєний малюнок лося, а під ним підпис «ліси помірного поясу», тобто підпис відповідного малюнка, інші карточки «неправильні» (наприклад, під малюнком білого ведмедя написано «савани»). Завдання гравців полягає в тому, що потрібно викладати картки малюнками або підписами так, щоб при їхньому зіткненні одержувались правильні відповіді. У грі повинно бути 6 дублів — по одному для кожної природної зони. Перемагає той, хто раніше за інших викладе свої картки. За цим же принципом можна самостійно виготовити і «Геоботанічне доміно».

2. «Географічні силуети»

Картки з географічними силуетами вводяться поступово, починаючи з VI—VII класу. Спочатку учень по контурах тільки впізнає та називає материк, потім відповідає на запитання: «У якій півкулі знаходиться цей материк? Які океани його омивають і т. д. При розгляданні наступних тем курсу ці силуети доповнюються. Ще більш ускладнюється робота в наступних класах, коли до уже добре знайомих географічних об'єктів додаються контури півостровів, островів, річок та озер нашої України.

Якщо зразу не вдається впізнати об'єкт, то учень може використовувати карту. Адже мета гри і полягає в тому, щоб учні частіше зверталися до карти, більш уважно розглядали її та вивчали.

Розміри карток 15 х 10 см. Вони зручні для індивідуальної роботи, а також на заняттях гуртка. Для групової можна виготовити карточки більших розмірів.

Вчитель може ввести в гру для оцінювання бали. Ця гра відбувається жваво, цікаво.

3. «Пошта»

На заняттях географічного гуртка можна організувати гру в «Пошту». Для цього потрібно виготовити з тканини або паперу 6 кишеньок розміром 16 х 11 см, написати: Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Європа, Азія, Африка. Учасникам гри вчитель дає рівну кількість карток (кожному особисто або цілій групі). Потім картки з обрисами материків, островів, півостровів, річок, озер, заток, приток учні повинні розкласти по кишеньках, причому не помилившись «адресою».

4. «Картографічне доміно»

Для цієї гри можна використати атласи, де є малюнки географічних об'єктів (водосховище, гірська та рівнинна річки, болото і т. д.) та їх зображення на мапі. Принцип гри той же, що і в доміно географічне. Учень повинен покласти малюнок навпроти тієї ділянки, яку відображує цей малюнок.

5. «Уявна подорож»

Уявна географічна подорож завжди робить урок захоплюючим. У малолюдних класах слід проводити цю гру з використанням додаткової літератури, описів.

Учні розподіляються на групи і складають маршрути подорожей з описами найбільш цікавих географічних об'єктів (цікавих природних явищ, соціальної інфраструктури, міст та ін.). Ця робота захоплює дітей, вони прагнуть створити такий опис, який буде оцінений найвищим балом.

6. «Природні зони земної кулі»

Ця гра проводиться в VII класі для індивідуальної перевірки знань на одному із узагальнюючих уроків у кінці навчального року.

Близько 170 карток та листівок із зображенням тварин можна використовувати як наочний посібник під час пояснення нового матеріалу та при перевірці домашнього завдання. Гра полягає в тому, щоб учень отримав декілька десятків малюнків та листівок, зміг правильно вибрати листівки з представниками фауни якоїсь природної зони, показав на карті, де водиться ця тварина, і пояснив, чому саме там. Весь клас уважно слухає розповідь відповідаючого, а потім всі учні висловлюють свої зауваження та вносять доповнення.

7. «Дидактичні кубики»

Комплект дидактичних кубиків складається із 6 штук, кожна сторона кубика являє собою частину якогось малюнка, схеми і т. п. А при складанні всіх кубиків в одне ціле створюється конкретна навчально-інформаційна картинка у вигляді зовнішнього виду якогось приладу, картосхеми, малюнка географічного об'єкта. До кожного комплекту кубиків виготовляється 6 карточок із запитаннями. При збільшенні порядкового номера картки ускладнюються і запитання, а відповідно діяльність учнів. Зміст зображень на кубиках та запитань карточок визначається критеріями знань та вмінь учнів, які відображені в програмі з географії. Тому в залежності від рівня засвоєння знань, сформованих вмінь, кожному учню можна давати завдання різного ступеня складності.

Розглянемо конкретні приклади застосування дидактичних кубиків в VI класі. Використання кубиків для перевірки сформованих вмінь практичнбго характеру при вивченні теми «Зображення землі на глобусі та картах». У цьому випадку кубики можна використовувати як при опитуванні, так і при закріпленні вивченого матеріалу.

Карточки із завданнями для комплекту І

№1

1. Зберіть загальний вигляд лінійного масштабу.

2. Виразіть зазначений лінійний масштаб у вигляді числового та іменованого.

№2

1. Зберіть загальний вигляд топографічних знаків.

2. Назвіть об'єкти, які зашифровані цими умовними знаками.

№ З

1. Зберіть загальний вид горба, зображеного горизонталями.

2. Визначте відносну висоту горба.

3. Визначте, який схил горба крутий, а який — пологий.

№4

1. Зберіть картку, яка зображує ділянку місцевості.

2. На якій відстані від мосту розташовані зображені на картині предмети? (масштаб: в 1 см — 5 см)

№5

1. Зберіть план місцевості.

2. Визначте на плані найвищу та найнижчу точки даної місцевості.

3. Назвіть об'єкти місцевості, позначені умовними знаками.

№6

1. Складіть загальний вигляд компасу.

2. Визначіть азимути від компасу та позначені на малюнку предмети.

Перевірка знань фактичного матеріалу при вивченні теми «Атмосфери»

Картки із завданнями для комплекту II

№1

1. Складіть загальний вигляд прикладу, який реєструє вологість повітря.

2. Що означає таке положення стрілки приладу?

№2

1. Складіть загальний вигляд флюгера.

2. Який напрям вітру показує флюгер?

№3

1. Складіть загальний вигляд приладу, який показує атмосферний тиск?

2. Яке показання приладу?

3. Чи зміняться показання приладу, якщо піднятися з ним на телевишку (висота 100 м).

№4

1. Складіть схему будови атмосфери.

2. Перерахуйте шари атмосфери.

3. Як змінюється температура в різних шарах атмосфери?

№5

1. Зберіть картину літнього пейзажу.

2. У якому напрямку дме вітер?

2. У яких одиницях вимірюється сила вітру?

№6

1. Складіть загальний вид приладу, який реєструє кількість опадів, які випали.

2. Які опади може реєструвати цей прилад?

3. Як визначити кількість опадів, які випадають, за допомогою цього приладу?

Узагальнення знань при вивченні теми «Літосфера».

Картки Із завданням для комплекту III

№1

1. Складіть схему внутрішньої будови землі.

2. Із яких частин вона складається?

3. Яка товщина земної кори під океанами, рівнинами, горами?

№2

1. Складіть схему будови гір.

2. Якою буквою позначається на цій схемі горст, грабен, скид?

№3

1. Складіть картину, яка схематично зображує рівнину.

2. Якою буквою позначається низовина, височина, плоскогір'я?

3. Яким кольором зображуються на карті ці частини рівнини?

№4

1. Складіть назви гірських порід.

2. На які групи поділяються ці породи за способом їх утворення?

2. Як ці породи використовуються в господарстві?

№5

1. Складіть схему вулкана.

2. Назвіть частини вулкана.

3. Які вулкани називають діючими, а які згаслими?

№6

1. Складіть схематичне зображення гір.

2. Які бувають гори по висоті? Розшифруйте висоту гір, позначених буквами А, Б і В?

Примітка:

У верхній частині кожної картки комплекту стоїть шифр.

Наприклад, число 1/1 означає, що картка із комплекту № І, завдання 1; число 2/3 — що картка із комплекту II з третім завданням і т. д.

Значення гри при формуванні зацікавленості предметом дуже велике.

І вчителю не можна недооцінювати цей факт. Використавши їх разом, з іншими формами та методами роботи, педагог досягне головної мети у своїй роботі — його учні будуть любити та знати географію.