Прихід до влади М С Горбачова випадковість чи необхідність
А. В. Кислицький, магістр історії
ПРИХІД ДО ВЛАДИ М. С. ГОРБАЧОВА: ВИПАДКОВІСТЬ ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ?
(ПРО ВИТОКИ ПЕРЕБУДОВИ В СРСР)
Як ві до мо, пі с ля 18-рі ч но го пра в лін ня Л. І. Бре ж нє ва (1964—1982 рр.) до вла ди всьо го ли ше на 15 мі ся ців при йшов ком па р тій но- че кі ст сь кий ви су ва нець Ю. В. Ан д ро пов. Йо го пра в лін ня від би ло ся в на род ній па м’я ті не од но зна ч но. З од но го бо ку,— це бо ро ть ба з ко ру п ці єю се ред пар тій но- де р жа в но го апа ра ту СРСР, а з ін шо го — бо ро ть ба за тру до ву ди с ци п лі ну, ко т ра в тих умо вах яв ля ла со бою по за еко но мі ч ний ме тод при му су до пра ці. Про ос та то ч не при ду шен ня ди си де нт сь ко го ру ху та кож не мо ж ли во за бу ти. Зре ш тою, Юрій Во ло ди ми ро вич по мер у ві ці 69,5 ро ків, за че пи в ши на по ча т ку 1984 р. ін те ре си на віть де яких сво їх со ю з ни ків і ви су ва н ців. (Сво го ча су про ді я ль ність на по са ді 1-го се к ре та ря Ле нін град сь ко го об ко му Л. М. Зай ко ва [1983—1985] де що роз по вів ко ли ш ній 1-й за сту п ник на ча ль ни ка УКДБ по Ле нін град сь кій об ла с ті ге не рал- ма йор О. Д. Ка лу гін [1980—1987]). Та ким чи ном, Ю. В. Ан д ро пов ви яви в ся оди на ком- іде а лі с том, чиї ме то ди пра в лін ня при зве ли до йо го вла с ної за ги бе лі.
Ще менш три ва лим ви яви ло ся пра в лін ня ста в ле ни ка кон се р ва ти в них бре ж нєв сь ких кіл К. У. Че р не н ка — всьо го ли ше 13 мі ся ців. Фа к ти ч но від бу в ся пе ре во рот з ме тою від но в лен ня по лі тич ної ста бі ль но с ті. Ко с тя н тин Усти но вич за йняв у се ре ди ні лю то го 1984 р. по са ду Ге не не ра ль но го се к ре та ря ЦК КПРС, а че рез два мі ся ці був об ра ний Го ло вою Пре зи дії Вер хо в ної Ра ди СРСР. На сам пе ред, збе ре г ли ся при вла ді ке рі в ні ка д ри Пре зи дії Вер хо в ної Ра ди СРСР (2/3 за сту п ни ків Го ло ви і 1/2 чле нів Пре зи дії) та Ра ди Мі ні с т рів СРСР (3/4 за сту п ни ків Го ло ви та мі ні с т рів). Най бли ж чи ми осо ба ми до К. У. Че р не н ка ви яви ли ся В. В. Ку з не цов (пе р ший за сту п ник Го ло ви Пре зи дії Вер хо в ної Ра ди СРСР [1977—1986]) та М. О. Ти хо нов (Го ло ва Ра ди Мі ні с т рів СРСР [1980—1985]).
1984 рік ви яви в ся ро ком своє рі д но го мі ні- за с тою з усі ма йо го ат ри бу та ми — по дя ка ми осо би с то Ге не ра ль но му се к ре та рю ЦК КПРС і ре а к ці єю на будь- які йо го про по зи ції та за ува жен ня з на сту п ним їх од но стай ним схва лен ням, з чи с лен ни ми на го ро джен ня ми зо ло тою ме дал лю «Серп і Мо лот» та ор де ном Ле ні на, за га ль но со ю з ни ми на ра да ми, що ма ли уро чи с тий ха ра к тер, з уста но в лен ням бю с тів жи вим лю дям — Дві чі Ге ро ям Со ці а лі с ти ч ної Пра ці. Зда ва ло ся, що час зу пи нив свій рух.
Але все ре ди ні Ра дян сь ко го Со ю зу на зрі ва ла по лі ти ко- еко но мі ч на кри за, до якої при зве ло за до в ге спів пра в лін ня Л. І. Бре ж нє ва та О. М. Ко си гі на (1964—1980 рр.). За по бі г ти їй спро бу вав Ю. В. Ан д ро пов, але отри мав при цьо му по ра з ку. К. У. Че р не н ко не пе ре йма в ся та ки ми про бле ма ми, а тим ча сом СРСР ввій шов у ста дію еко но мі ч ної ста г на ці ї.
Йшов ус пі ш ний роз ви ток вій сь ко во- про ми с ло во го ком пле к су, ма ши но бу ду ван ня, ви ро б ни ц т ва ста лі, ви до бу т ку на ф ти і га зу. Ра зом з тим спо сте рі га ло ся від ста ван ня вве ден ня в дію ви ро б ни чий по ту ж но с тей для ви ро б ни ц т ва то ва рів ши ро ко го вжи т ку. Це ста ло при чи ною не до ста т ньо го ви ро б ни ц т ва, ни зь кої яко с ті та не ве ли ко го асо р ти ме н ту цих то ва рів. По ві ль но йшли бу ді в ни ц т во та ре ко н с т ру к ція про ми с ло вих під при ємств, не ви ста ча ло об ла д нан ня. Та най в ра з ли ві шим ста ло те, що ма ши но бу ду ван ня не мо г ло ви рі ши ти за вдан ня тех ні ч но го пе ре об ла д нан ня ви ро б ни ц т ва.
Як що на За хо ді на у ко во- те х ні ч ний про грес йшов і йде ре во лю цій но, то в умо вах пла но вої со ці а лі с ти ч ної еко но мі ки він йшов ево лю цій но. За со би ви ро б ни ц т ва остан ній раз оно в лю ва ли ся в СРСР в 1966—1970 рр. («зо ло та п’я ти рі ч ка»). Ко е фі ці єнт оно в лен ня ос но в них фо н дів не ухи ль но зни жу ва в ся.
В сіль сь ко му го с по дар с т ві ста но ви ще та кож бу ло не вті ш ним. Ма ю чи Пів ден ну Укра ї ну, Ку бань, Ста в ро піл ля, Цен т ра ль но -Че р но зе м ний ра йон Ро сії та Ці ли ну кра ї на не мо г ла са мо за бе з пе чи ти ся зе р ном, здій с ню ю чи йо го за ку пі в лі в США і Ка на ді ще з 1962 р. Да ва ла ся взна ки не ста ча м’я с них і мо ло ч них про ду к тів при на яв но с ті та ких ре гі о нів, як: Пів ні ч на Укра ї на, Бі ло ру сія, При ба л ти ка, Не че р но зе м на зо на Ро сі ї. Оче ви д ною ста ва ла не мо ж ли вість за до во ль ни ти по тре би на се лен ня в про ду к тах ха р чу ван ня за ни зь кої про ду к ти в но с ті та зби т ко во с ті кол го с пів і рад го с пів. Тим бі ль ше, що кол го с п но- ра д го с п на си с те ма го с по да рю ван ня втра ча ла го ло вне — мо лодь. Тіль ки 1/5 де ся ти кла с ни ків сіль сь ких шкіл вва жа ли, що їх про фе сія бу де по в’я за на з сіль сь ким го с по дар с т вом. Ще ме н ше (1/6) де ся ти кла с ни ків ви ра зи ли на мір по сту пи ти в на вча ль ний за клад сіль сь ко го с по дар сь ко го про фі лю. Пе ре ва ж на бі ль шість (9/10) юна ків і ді в чат ба жа ли пе ре їха ти до мі с та.
Хо ча в Ра дян сь ко му Со ю зі з се ре ди ни 1950-х рр. ре гу ля р но здій с ню ва ло ся ма со ве жи т ло ве бу ді в ни ц т во, на се ре ди ну 1980-х рр. во но зна хо ди ло ся в ста ні за сто ю. По тре ба гро ма дян у бла го ус т ро є но му жи т лі не бу ла за до во ле на че рез вла с не дер жа в ний се к тор. На то мість зро с та ли об ся ги ко о пе ра ти в но го бу ді в ни ц т ва як аль те р на ти ви дер жа в но му.
Ра дян сь ка то р гі в ля, як зо в ні ш ня, так і вну т рі шня, та кож ха ра к те ри зу ва ла ся на яв ні с тю ни з ки про блем. СРСР екс по р ту вав си ро ви ну і на пів фа б ри ка ти до кра їн За хі д ної Єв ро пи, США і Ка на ди, ім по р ту ю чи на то мість го то ву про ми с ло ву про ду к цію та ха р чо ві про ду к ти. Не слід за бу ва ти і про мо но по лію дер жа ви на зо в ні ш ню то р гі в лю, що ді я ла до 1989 р. В се ре ди ні кра ї ни то р гі в ля ха ра к те ри зу ва ла ся об ма ном по ку п ців, по ру шен ням пра вил то р гі в лі і про да жем не доб ро які с них то ва рів у то р гі ве ль них під при єм с т вах.
Зма ган ня з США під га с лом «На з до г на ти і пе ре гна ти!», яке здій с ню ва ло ся в 1960-х — пе р шій по ло ви ні 1980-х рр. за ве р ши ло ся для СРСР не вда ло. На ці о на ль ний прибуток СРСР ста но вив 2/3 на ці о на ль но го прибутку США. Про ду к ти в ність пра ці в про ми с ло во с ті СРСР бу ла май же вдві чі ме н шою, ніж у США, а в сіль сь ко му го с по дар с т ві — в 4,5 ра зи. Го ло вною при чи ною цьо му бу ла зрі в ня лі в ка в опла ті пра ці. Не ви ко на ною за ли ши ла ся 3-тя Про гра ма КПРС, в якій го во ри ло ся про роз го р ну те бу ді в ни ц т во ко му ні з му в Ра дян сь ко му Со ю зі, ко т ре ма ло, в ос но в но му, за ве р ши ти ся в 1980 ро ці.
Ускла д ню ва ли ся про бле ми на вчан ня і ви хо ван ня під ро с та ю чо го по ко лін ня, ко т ре ма ло з 1980 р. жи ти при ко му ні з мі. Ра дян сь ка за га ль но ос ві т ня шко ла орі є н ту ва ла ся на на вчан ня, ви хо ван ня і роз ви ток лю ди ни по се ре д ніх зді б но с тей. Не бу ло мо ж ли во с тей для роз ви т ку зді б но с тей уч нів за умо ви рі в но го ста р ту. Від так ком со мо ль ців (юна ків і ді в чат ві ком 14—29 рр.) все ча с ті ше охо п лю ва ло спо жи ва ць ке ста в лен ня до жит тя, не ди с ци п лі но ва ність, гро мад сь ка па си в ність, все до з во ле ність, утри ман ни ць кі на строї та его ї с ти ч ні ам бі ці ї. (Са ме про це го во ри ло ся в кон с та ту ю чій ча с ти ні По ста но ви ЦК КПРС «Про по ліп шен ня пар тій но го ке рі в ни ц т ва ком со мо лом і по си лен ня йо го ро лі в ко му ні с ти ч но му ви хо ван ні мо ло ді» [1984 р.]). Мо лодь не ба жа ла бу ду ва ти ко му нізм і ста ви ла під сум нів пра ви ль ність по бу до ва но го со ці а лі з му.
Від но в лен ня по лі тич ної ста бі ль но с ті за К. У. Че р не н ка ви яви ло ся ні чим ін шим, як за га ль му ван ням чи с т ки пар тій но- де р жа в но го апа ра ту, роз по ча тої за Ю. В. Ан д ро по ва. Але об ми ну ти по си лен ня бо ро ть би з ко ру п ці єю се ред пар тій но- де р жа в но го чи но в ни ц т ва ста ло ся не мо ж ли вим че рез по бо ю ван ня ос та то ч но го за не па ду по лі ти ко- еко но мі ч ної си с те ми Ра дян сь ко го Со ю зу. То му за на ка зом ЦК КПРС на по ча т ку 1985 р. ЦК Ком па р тії со ю з них ре с пу б лік про ве ли Пле ну ми з пи тан ня ка д ро вої по лі ти ки КПРС на су час но му ета пі. Бу ло ви зна но, що для пар тій них пра ців ни ків ха ра к те р ні спо жи ва ць ка пси хо ло гія, при ва т но вла с ни ць кі те н де н ці ї, по ру шен ня норм мо ра лі і пра ва, сут тє ві не до лі ки в ке рі в ни ц т ві на род ним го с по дар с т вом, без від по ві да ль ність, зе м ля ц т во, при пи с ки, ха ба р ни ц т во і роз кра дан ня. Ці ка во, що рі шен ня ли с то па до во го (1982 р.) Пле ну му ЦК КПРС про по си лен ня пар тій ної і дер жа в ної ди с ци п лі ни ні хто не ска со ву вав. Для то го, щоб до би ти ся ви ко нан ня цього рішення та ким ан д ро пов сь ким ста в ле ни кам у По літ бю ро і Се к ре та рі а ті ЦК КПРС, як Г. Алі є ву, М. С. Со ло ме н це ву, В. І. Во ро т ни ко ву, В. М. Че б ри ко ву, Є. К. Ли га чо ву та М. І. Риж ко ву по трі б на бу ла ка н ди да ту ра на по са ду Ге не ра ль но го се к ре та ря ЦК КПРС. Та кою ка н ди да ту рою ви яви в ся М. С. Гор ба чов (се к ре тар ЦК КПРС з пи тань сіль сь ко го го с по дар с т ва), най мо ло д ший член По літ бю ро ЦК КПРС. Йо му до ру ча ла ся роль від но в лю ва ча і про до в жу ва ча вну т рі шньої по лі ти ки СРСР, здій с ню ва ної за Ю. В. Ан д ро по ва.
Що до зо в ні ш ньої по лі ти ки, то тут пе ред ба ча ло ся від но ви ти роз ря д ку у від но си нах з кра ї на ми За хі д ної Єв ро пи, США і Ка на дою, по хо ва ну зі всту пом ра дян сь ких військ до Аф га ні с та ну на при кі н ці 1979 ро ку. Са ме то му А. А. Гро ми ко за про по ну вав у се ре ди ні бе ре з ня 1985 ро ку (од ра зу пі с ля сме р ті К. У. Че р не н ка) М. С. Гор ба чо ва на по са ду Ге не ра ль но го се к ре та ря ЦК КПРС. Зви чай но, що бу ла при су т ня й осо би с та за ці ка в ле ність: збе ре жен ня член с т ва в По літ бю ро че рез очо лен ня Пре зи дії Вер хо в ної Ра ди СРСР. Але най сут тє ві шим був мо тив усу нен ня бо ро ть би на два фро н ти: про ти За хо ду (осо б ли во пі с ля за го с т рен ня в кі н ці бе ре з ня 1983 р. що до аме ри н кан сь кої про ти ра ке т ної про гра ми COI) і про ти вну т рі шніх по лі ти ко- еко но мі ч них не га ра з дів. Адже, як ви зна ли вче ні Ака де мії су с пі ль них на ук при ЦК КПРС у 1990 р. на 1985 р. у Ра дян сь ко го Со ю зу бу ли не вті ш ні пе р с пе к ти ви осла б лен ня позицій в внутрішній і зовнішній політиці в най бли ж чі 10—15 ро ків (тоб то до 1995—2000 рр.). (Про за гро зу роз па ду в ці стро ки в ра зі про до в жен ня кон се р ва ти в ної вну т рі ш ньо -по лі ти ч ної лі нії во ни не на ва жи ли ся ска за ти. На віть в умо вах по ча т ку «па ра ду су ве ре ні те тів»). Та ким чи ном, М. С. Гор ба чо ва об ра ли на най ви щу пар тій ну по са ду як осо бу, зда т ну ре а ль но оці ни ти по лі ти ко- еко но мі ч не та зо в ні ш ньо -по лі ти ч не ста но ви ще СРСР і ви су ну ти від по ві д ну про гра му дій.
Що ж за про по ну вав Ми хай ло Сер гі йо вич? На сам пе ред — сут тє ве при ско рен ня со ці а ль но- еко но мі ч но го про гре су че рез ши ро ке впро ва джен ня до ся г нень на у ко во- те х ні ч ної ре во лю ції та при ве ден ня форм со ці а лі с ти ч но го го с по да рю ван ня у від по ві д ність з су час ни ми умо ва ми та по тре ба ми. Од но ча с но пе ред ба ча ло ся пе ре бу ду ва ти управ лін ня і пла ну ван ня еко но мі ки, стру к ту р ну та ін ве с ти цій ну по лі ти ку. Ви зна ва ла ся не об хід ність на да ти пріо ри те т ний ха ра к тер роз ви т ку ма ши но бу ду ван ня з ме тою швид ко го пе ре хо ду на ви ро б ни ц т во но вих по ко лінь ма шин та об ла д нан ня. Ка та лі за то ра ми на у ко во- те х ні ч но го про гре су ви зна ча ли ся ве р с та то бу ду ван ня, при ла до бу ду ван ня, еле к т ро те х ні ка та еле к т ро ні ка. При ско рен ня на у ко во- те х ні ч но го про гре су і зро с тан ня ефе к ти в но с ті ви ро б ни ц т ва по єд ну ва ли ся з рі шу чим по кра щен ням яко с ті про ду к ці ї. М. С. Гор ба чов ви знав, що, на від мі ну від 1983 р., у 1984 р. бу ла по сла б ле на ува га до пи тан ня про укріп лен ня по ряд ку та ди с ци п лі ни. Те пер пла ну ва ло ся від но ви ти і про до в жи ти по лі ти ку Ю. В. Ан д ро по ва що до по до лан ня за стою ка д рів пар тій но го і дер жа в но го ке рі в ни ц т ва.
Га с ло при ско рен ня на у ко во- те х ні ч но го про гре су не бу ло ори гі на ль ним: ще в 1983 р. ЦК КПРС і Ра да Мі ні с т рів СРСР при йн я ли по ста но ву «Про за хо ди що до при ско рен ня на у ко во- те х ні ч но го про гре су в на род но му го с по дар с т ві». На віть сло во «пе ре бу до ва» сто со в но еко но мі ки впе р ше вжив М. І. Риж ков, ко ли го во рив про своє ча с ну пе ре бу до ву ви ро б ни ц т ва на ви го то в лен ня но вої про ду к ції та ко рін ну пе ре бу до ву ро бо ти під при ємств, про ду к ція яких за ли ша єть ся на скла дах (се ре ди на 1984 р.). Але, ще за Ан д ро по ва при ско рен ня спо лу ча ло ся з бо ро ть бою за тру до ву ди с ци п лі ну, по за еко но мі ч ним ме то дом при му су до пра ці, то в період Гор ба чо ва взя ли ся за по до лан ня пи я ц т ва та ал ко го лі з му. Що ж сто су єть ся пе ре бу до ви еко но мі ки в умо вах, ко ли во на на 80% на ле жа ла вій сь ко во- про ми с ло во му ком пле к су, то пря мо за яви ти про кон ве р сію на ва жи в ся та кож М. С. Гор ба чов (1988 р.). Подолати нерентабельність підприємств стало можливим тіль ки за до по мо гою держ при йман ня (1987 р.).
Від но в лен ня про до в жен ня по лі ти ки Ю. В. Ан д ро по ва що до чи с т ки пар тій них і дер жа в них ке рі в ни ків ці ка ви ло М. С. Гор ба чо ва з то ч ки зо ру мо ж ли во с ті по зба ви ти ся бре ж нєв сь ких ка д рів. (Все ре ди ні 1988 ро ку по ча ли за ва жа ти вже ан д ро пов сь кі ви су ва н ці, ко т рі опи ра ли ся ре фо р мі по лі тич ної си с те ми СРСР). О. К. Ли га чов ще на по ча т ку кві т ня 1985 р. за явив, що лі нія ли с то па до во го (1982 р.) Пле ну му ЦК КПРС бу де про до в же на і роз ви ну та. Сам же но во об ра ний Ге не ра ль ний се к ре тар ЦК КПРС за явив на при кі н ці кві т ня то го ж ро ку (той са мий кві т не вий Пле нум) про де яке по кра щен ня об ста но в ки в 1983 р. та про не об хід ність но вих зу силь для швид ко го ру ху впе ред. Но вий Ге не ра ль ний се к ре тар ЦК КПРС не од ра зу пра г нув за яви ти про но ву Ге не ра ль ну лі нію пар ті ї. Але до сить сим п то ма ти ч ним ста ло при зна чен ня ан д ро пов сь ко го про па га н ди с та Б. І. Сту ка лі на (1982—1985 рр.) над зви чай ним і по в но ва ж ним по слом до Уго р щи ни. На йо го мі с це при йшов О. М. Яко в лєв, який в 1970—1973 рр. фа к ти ч но очо лю вав Від діл про па га н ди ЦК КПРС. 10 ро ків (1973—1983) він про вів у Ка на ді на по са ді над зви чай но го і по в но ва ж но го по сла. В пе рі од між за сто єм і пе ре бу до вою (1983—1985 рр.) Оле к сандр Ми ко ла йо вич очо лю вав Ін сти тут сві то вої еко но мі ки та між на ро д них від но син АН СРСР.
Та ким чи ном, мо ж на го во ри ти про те, що ко жен по ба чив у М. С. Гор ба чо ві ту осо бу, ко т ру хо тів по ба чи ти. Ста в ле ни ки Ю. В. Ан д ро по ва — від но в лю ва ча і про до в жу ва ча ан д ро пов сь кої по лі ти ки, а ви су ва н ці са мо го Ми хай ла Сер гі йо ви ча — лі де ра, ко т рий при йшов здій с ни ти ре фо р му ван ня по лі ти ко- еко но мі ч ної си с те ми СРСР. Але без сум ні ву мо ж на ска за ти од не: М. С. Гор ба чов до кі н ця три ма в ся за со ці а лізм (тіль ки в жо в т ні 1990 р. бу ло за яв ле но про не до ці ль ність по да ль шо го про ве ден ня п’я ти рі чок) і за Ра дян сь кий Со юз (ли ше 25 гру д ня 1991 р. єди ний Пре зи дент СРСР зми ри в ся з роз па дом СРСР, за яви в ши про при пи нен ня ви ко нан ня пре зи де нт сь ких обо в’я з ків).
Все ж та ки, об ра з но ка жу чи, як що всі по пе ре дні Ге не ра ль ні се к ре та рі ЦК КПРС, які за яв ля ли про се бе хо ча б спо ча т ку як ре фо р ма то ри (М. С. Хру щов, Л. І. Бре ж нєв, Ю. В. Ан д ро пов), здій с ню ва ли по то ч ний ре монт бу ді в лі під на звою «Ра дян сь кий Со юз», то М. С. Гор ба чов зва жи в ся на ка пі та ль ний. І не йо го ви на, що з ка пі та ль ним ре мо н том за ба ри ли ся, на ду м ку Г. А. Ар ба то ва, ще пі с ля сме р ті Й. В. Ста лі на (1953 р.).
Нравится материал? Поддержи автора!
Ещё документы из категории астрономия :
Чтобы скачать документ, порекомендуйте, пожалуйста, его своим друзьям в любой соц. сети.
После чего кнопка «СКАЧАТЬ» станет доступной!
Кнопочки находятся чуть ниже. Спасибо!
Кнопки:
Скачать документ