Міністерство аграрної політики України

Одеський державний аграрний університет

Кафедра польових та овочевих культур

Секція загального землеробства і агрохімії

Курсовий проект

з загального землеробства на тему: "Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області"

Виконав:

студент 3 курсу 1б групи

Агробіотехнологічного

Факультету Чебан М.М.

Перевірив: Потужний О.К

Одеса - 2011

Зміст

Вступ

Сівозміна - науково обґрунтоване чергування культур і пара на території господарства і в часі, або тільки в часі. Сівозміна - найбільш надійний та ефективний агротехнічний засіб збереження родючості ґрунту й отримання високих врожаїв вирощуваних культур. В умовах високої інтенсифікації культур землеробства за підвищеного антропогенного навантаження на ґрунт основна увага приділяється біологічній ролі сівозмін. Вона значно впливає на стан економіки господарства, об'єднує всі організації та агротехнічні заходи, які дають змогу не лише дотримувати технології вирощування культур, а й забезпечувати підвищення родючості ґрунту, регулювати фіто санітарний стан посівів. Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна - чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур. При чергуванні культур краще використовуються елементи живлення, досягається вища віддача від внесення добрив, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту та його захист від різних видів ерозії.

Сівозміна - основна система землеробства. Система сівозмін дає змогу ефективно використовувати одні землі та ландшафти господарства. Належним чином відноситися до сільськогосподарських угідь.

У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і продуктивності с/г культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої рослинницької продукції, велике значення має правильний обробіток ґрунту. Він сприяє його окультуренню, поліпшує водно-повітряний тепловий і поживний режими для вирощування с/г культур.

За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в ґрунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, ґрунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використання рослинами внесених добрив.

Обробіток ґрунту - один з найефективніших агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами с/г культур. Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства - створення оптимальних умов для росту й розвитку с/г культур, підвищення родючості ґрунту та захист його від ерозії.

Важлива умова високої ефективності будь-якого прийому обробітку ґрунту - застосування його з урахуванням ґрунтових і кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур та інших факторів, від яких залежать майбутній урожай.

Основою родючості є процеси перетворення, акумуляції і передачі речовин та енергії, що безперервно відбуваються в ґрунті. Родючість ґрунту характеризує її здатність у певних умовах забезпечувати оптимальні режими засвоєння сонячної енергії (світла) рослинами.

1. Теоретичні основи сівозмін

Для того, щоб науково обґрунтувати необхідність вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні, треба мати уяву про причини зниження продуктивності рослин у беззмінних посівах. Всі причини необхідності чергування культур свого часу були покладені в основу тієї чи іншої теорії сівозмін, мали під собою наукове підґрунтя. Проте недоліком цих теорій було те, що кожна з них розглядалась відірвано від інших, а не в комплексі. Вперше комплексно підійшов до класифікації причин необхідності чергування культур академік Д. Прянішніков, об’єднавши їх у чотири групи: хімічні, фізичні, біологічні і організаційно-економічні.

1. Хімічна група Необхідність чергування культур у сівозміні впливає на те, що різні культури використовують поживні речовини в неоднаковому співвідношенні. Наприклад, якщо серед інших культур більше фосфору споживають зернові колосові, то часте вирощування їх на полі спричинить дефіцит цього елементу в ґрунті, що не спостерігатиметься в сівозміні, де зернові колосові чергуються з коренеплідними, бульбо плідними чи бобовими культурами.

Окремі культури, такі, як гречка, люпин, підкислюють ґрунт, переводячи слабо родючі сполуки фосфору на доступні, тим самим збагачуючи цим елементом ґрунт. Азотне живлення рослин поліпшується при введенні у сівозміну бобових культур, що здатні фіксувати азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій.

Культури слід чергувати і через те, що вони мають різну за довжиною кореневу систему, що забезпечує рівномірне використання поживних речовин всього профілю кореневмісного шару.

2. Фізична група Лише в науково обґрунтованій сівозміні поліпшується фізичний стан ґрунту за рахунок поліпшення структури, водного та повітряного режимів кореневмісного шару. Коли на полі тривалий час вирощуються просапні культури, більшість з яких залишають після себе мало рослинних решток, тоді крім погіршення структури спостерігається зниження її водостійкості, що в свою чергу призводить до запливання й ущільнення орного шару, утворення кірки і погіршення повітряного режиму. Фізичною причиною необхідності чергування культури є й те, що за тривалого вирощування на полі рослин з високим водоспоживанням погіршується водний режим. А тому для оптимізації умов волого забезпечення рекомендується чергувати культури з більшим і меншим водоспоживанням.

За беззмінного вирощування просапних посилюються ерозійні процеси внаслідок погіршення структури верхнього шару ґрунту під час інтенсивного його механічного обробітку та через слабну здатність посівів цих культур захищати ґрунт від руйнівної дії потоків води і вітру. Тому на ерозійних ґрунтах площі просапних культур зменшують до мінімуму і розширюють площі багаторічних трав.

3. Біологічна група Чергування культур на полі - це цілий комплекс факторів, які слід насамперед враховувати при науковому обґрунтуванні сівозмін. Дослідження встановили, що забур’яненість посівів певного виду культур за їх беззмінного вирощування завжди вище, ніж у сівозміні.

Необхідність вирощування культур у сівозміні впливає також на те, що за тривалого вирощування на полі одновидових рослин у ґрунті накопичується багато збудників хвороб і шкідників. Навіть повторні посіви є причиною поширення шкідливих організмів, збудники яких тривалий час зберігають свою життєздатність у ґрунті та рослинних ростках попередників. Сюди відносять також ще й те, що за беззмінного вирощування окремих видів рослин в ґрунті накопичуються токсини і шкідливі організми, які зумовлюють ґрунтовтому.

4. Організаційно-економічна група. Виходячи з того, що у сівозміні порівняно з монокультурою краще використовується протягом весняно-осіннього періоду машинно-тракторний парк, значно зменшується напруження з виконання окремих польових робіт, збільшується можливість їх виконання в оптимальні строки. Останнє сприяє зменшенню втрат врожаю при зберіганні, а зниження затрат на вирощування врожаю в сівозміні за рахунок відносно-меншого витрачання добрив і засобів захисту рослин робить його економічно вигідним. Ось чому організаційно-економічне значення сівозмін слід вважати не менш важливим за агротехнічне.

1.1 Приклади схем чергування культур у таких сівозмінах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спеціальна

Польовою називають сівозміну, в якій вирощують переважно зернові, технічні культури і картоплю.

Чорний пар

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом еспарцету

Еспарцет

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Озимий ячмінь

Соняшник

Кормовою називають сівозміну, призначену переважно для вирощування соковитих і грубих кормів.

Люцерна

Люцерна

Люцерна

Озиме жито

Кормові буряки

Кукурудза на зелений корм

сівозміна схема чергування культура

Ґрунтозахисна - це така сівозміна, в якої набір розміщення і чергування сільськогосподарських культур забезпечують захист грунту від ерозії.

Люцерна

Люцерна

Люцерна

Ярий ячмінь

Горохово-вівсяна суміш

Озиме жито

Ярий ячмінь

Спеціальною сівозміною називають такі сівозміни, в яких вирощують культури, що вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки.

Люцерна

Коноплі

Кукурудза на зерно

Кукурудза на силос

Коноплі

Ярий ячмінь з підсівом еспарцету.

Висновок:

Такі сівозміни необхідні для забезпеченості рівноваги між всіма сільськогосподарськими культурами та забезпечення захищеності ґрунту від різних типів ерозії, але ще й сприяють підвищенню родючості ґрунту.

2. Загальна характеристика господарства

2.1 Загальні відомості СВК „Яровський” Тарутинського району Одеської області

СВК "Яровський" Дністровського спеціалізованого треста м'ясо-молочних колгосп в розташовано в південній частині Тарутинського району, на межі з Молдовою на відстані 18 км від районного центру - Тарутине.

Земельний масив радгоспу представляє собою за конфігурацією направлений прямокутник, витягнутий з південного сходу на північний захід. Через с. Ярове проходить шосейна дорога міжрайонного значення: Тарутине - Ново-Іванівка.

Основним та перспективним, відповідно з проектом районного планування, є с. Ярове, яке розташоване у південно-східній частині землекористування. У ньому та його місцевості зосереджені: виробничо-технічна база, склади, проживає більшість населення й знаходиться адміністративно-господарський центр радгоспу.

До початку землевпорядкування у радгоспі було три відділення, при чому їх розміри по об’єму виробництва та числу працюючих були неоднакові.

Внутрішньогосподарське землевпорядкування радгоспу було проведено у 1963 році.

Дане підприємство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Найбільшу частку посівних площ припадає на зернові та зернобобові.

Однак, запроектований оборот сівби не були опановані, передбачене чергування культур у них не додержувалось, межі відділень та полів частково порушені.

В існуючому проекті недостатньо були ураховані умова рельєфу та ґрунту, не були розроблені заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.

Вказані причини, а також нові перспективні планові завдання, зміна в спеціалізації господарства, задачі подальшої інтенсифікації виробництва та підвищення ефективності використання земель - викликали необхідність проведення нового внутрішньогосподарського земле успадкування радгоспу.

2.2 Кліматичні та погодні умови господарства

По середньомісячним багаторічним даним Тарутинської метеорологічної станції клімат господарства характеризується такими даними:

Середня багатолітня температура повітря

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

Температура

- 5,7

-5,1

+0,8

+8,1

+15,3

+19

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Середня за рік

+20

+19,6

+11,8

+9,4

+3,1

-2,8

+8

Мінусова температура спостерігається на протязі трьох місяців (грудень, січень, лютий), а самий теплий місяць - липень.

Сама низька температура буває до - 33^о С, а сама висока +38^о С. Пізні весняні заморозки тривають майже до 25 квітня, а ранні осінні заморозки починаються з 18 жовтня. Тривалість без морозного періоду звичайно триває 185 днів.

Середня висота сніжного покриву не перевищує 6 см, ґрунт покритий снігом в середньому 40-60 днів на рік.

Середньомісячна багаторічна кількість опадів (мм)

Місяці

I

II

III

IV

V

VI

Опади

22

21

19

22

37

44

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Середня за рік

45

46

25

27

20

17

349

Найбільша кількість опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), що дуже добре впливає на ріст і розвиток рослин. В окремі роки спостерігається відхилення від середніх багаторічних даних до значних меж.

Для своєчасного одержання дружніх сходів кукурудзи велике значення мають опади, які випадають під час її посіву, тобто в квітні. Але в окремі роки запаси продуктивної вологи особливо у верхніх шарах ґрунту бувають недостатніми для отримання сходів пізніх ярових.

В цілому кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування різних с/г культур, в тому числі і кукурудзи. Ґрунтовий покрив господарства представлений чорноземами звичайними, перехідними до південних повно профільних і в різній ступені ерудованих.

По даним ґрунтового дослідження 1985 р. морфологічне побудування профілю цих ґрунтів: ґрунти представлені малими горизонтами: верхній - темно-сірий рихлий, грудкуватість не міцна; нижче цього горизонту до глибини 39-56 см залягає сірий з броватим відтінком, рихлий зерно грудкуватий гумусово-перехідний горизонт. Ще нижче - 56-79 см - другий гумусо-перехідний горизонт, не однорідний по забарвленню через переривчатість. На глибині 79-112 см він переходить у буровато-пильовий колір.

Ґрунтові води залягають на глибині 12-14 см. Википання ґрунтового розчину проходить при наявності 10% соляної кислоти на глибині 39 см, потужність гумусового горизонту від 5 - до 60 см.

Механічний склад чорноземів важкосуглиністий. Щільність верхніх шарів (0-10 та 10-20 см) невисока 1,1-1,2 ^г/см³, нижче піднімається до 1,4-1,5 ^г/см³.

Загальна вологість в орному шарі 53-61%, а з глибиною вона знижується до 44-48 %. Вологість стійкого в’янення рослин по профілю мало змінюється, і вже в шарі 0-15 см - 12-13%.

Кількість недостатньої для рослин вологи в півметровому шарі складає 262-269 мм або 54% із запасів найменшої вологоємкості.

Діапазон активної вологи при нормальної вологоємкості складає 221-231 мм.

Гумусоутворююча здатність чорноземів господарства невелика та складає в орному шарі 3,14-3,34%. Валове утримання азоту в ґрунті в межах 0,77-0,79%. Розподіл гумусу та азоту по профілю вивчених ґрунтів являється характерним для чорноземів.

Найбільша їх кількість знаходиться в орному горизонті (0-40 см). З глибиною процентний вміст органічних речовин поступово змінюється. Наявність фосфору в одному шарі знаходиться в межах 0,11-0,13%, але з глибиною він постійно змінюється, і на глибині 90-100 см складає 0,10 %.

Карбонатів в гумусовому шарі чорноземів небагато - 0,34-0,84%. Униз по профілю до глибини 90-100 см їх кількість збільшується до 13-14%, потім вирівнюється і стає однаковою до глибини 5 метрів.

Реакція ґрунтового розчину слабо лужна - РН 7,63-8,22. Сума поглинутих основ - 32,08-36,84 мг/екв на 100 гр ґрунту.

Таблиця 1

Характеристика грунтів господарства.

№

Назва основних типів ґрунту

Площа в Га

Орний шар см

Вміст гумусу %

Вміст рухомих форм Мг

N

P2O5

K2O

1

Чорнозем звичайний, малопотужні, малогумусні, важко суглинисті.

3504,5

25-30

2,1-4,0

3,5

4,3

12

З таблиці видно, що перегнійний шар в середньому складає близько 68 см, піхотний - 25 см, вміст гумусу 3%. Ґрунт в середньому малозабезпечений поживними речовинами.

2.3 Земельні угіддя та їх трансформація

Таблиця 2

№

Назва угідь, га

Площа в теперішній час, га

На перспективу, га

1

Загальна земельна площа

3951,2

3951,2

2

Всього сільськогосподарських угідь з них:

3708,8

3708,8

3

Рілля

3504,5

3504

4

Багаторічні насадження (виноград)

50,1

50,1

5

Сінокоси

58

58,5

6

Пасовиська

96,1

96,1

Трансформація земельних угідь проведена. Відбулося зменшення посівних площ на 0,5 га за рахунок пасовищ для розвитку тваринництва.

З таблиці видно що основну площу господарства займає рілля і в перспективі її площа повинна збільшуватись.

3. Обгрунтування системи сівозміни

3.1 Фактична і проектна структура посівних площ

Таблиця 3

Структура посівних площ

№

Назва груп і культур в них

Фактична

Проектна

Площа, га

Питома вага

Площа, га

Питома вага

1

Всього ріллі в господарстві, в тому числі:

3504,5

100

3504

100

чорних парів

534,5

15,25

283

8,01

2

Уся посівна площа

2970

84,75

3221

91,92

3

Всього зернових культур

1870

53,36

1588,5

45,33

4

З них: озимих культур в тому числі:

1300

37,1

960

27,40

- озима пшениця

850

24,25

826

23,57

- озимий ячмінь

450

12,84

135

3,85

5

Ярих культур, в тому числі:

570

16,27

691

19,72

- ярого ячменю

40

1,14

408

11,64

- гороху

120

3,42

-

-

- нут

40

1,14

-

-

- просо

90

2,57

-

-

- овес

80

2,28

-

-

- кукурудза на зерно

150

4,28

283

8,08

- сорго

60

1,71

-

-

6

Овоче-баштанних культур і картоплі в тому числі:

-

-

60

1,71

- перцю

-

-

15

0,43

- огірків

-

-

15

0,43

- капусти

-

-

15

0,43

- буряків столових

-

-

15

0,43

7

Технічні культури в тому числі:

800

22,83

408

11,64

- соняшник

300

8,56

283

8,08

- озима гірчиця

150

4,28

-

-

- озимий ріпак

350

10

-

-

- буряк кормовий

-

-

125

3,57

8

Кормові культури, в тому числі:

300

8,56

1101

31,42

- кукурудза на зелений корм

-

-

148

4,22

- кукурудза на силос

70

2

260

7,42

-вико-вівсяна суміш на сіно

30

0,86

148

4,22

-горохово-вівсяна суміш на зелений корм

-

-

125

3,57

- багаторічні трави (люцерна), в тому числі:

200

5,7

420

11,99

- на сіно

40

1,14

125

3,57

- на зелену корм

160

4,57

295

8,42

З таблиці видно, що більше половини площі ріллі займають зернові культури. Отже господарство орієнтоване на виробництво продукції рослинництва. Кормові культури також мають великі посівні площі, отже в господарство має змогу розвивати тваринництво.

3.2 Система сівозмін

На основі структури посівних площ проводиться розподіл культур по сівозмінах.

Таблиця 4

Розподіл культур по сівозмінах.

Культура

Площа, га

Вид сівозміни

Польова

Кормова

Овочева

8*148

9*135

8*125

7*15

Чорний пар

283

1

1

-

-

Оз. пшениця

826

2

3

1

-

Оз. Ячмінь

135

-

1

-

-

Ярий ячмінь

408

1

1

1

-

Кукурудза на зерно

283

1

1

-

-

Перець

15

-

-

-

1

Огірки

15

-

-

-

1

Капуста

15

-

-

-

1

Буряк столовий

15

-

-

-

1

Буряк кормовий

125

-

-

1

-

Соняшник

283

1

1

-

-

Кукурудза на зелений корм

148

1

-

-

Кукурудза на силос

260

-

1

1

-

Вико-вівсяна суміш на сіно

148

1

-

-

-

Горохово-вівсяна суміш на зелений корм

125

-

-

1

-

Люцерна на сіно

125

-

-

1

-

Люцерна зелений корм

295

-

-

2

3

Всього

3504

8

9

8

7

З таблиці видно що господарство нараховує чотири сівозміни: дві польові 8-пільну з середньою площею 148га та 9-пільну з середньою площею 135га, одну кормову 8-пільну з середньою площею 125га, та одну овочеву 7-пільну з середньою площею поля 15га.

3.3 Схеми сівозмін

Виходячи з даних таблиці групування культур по сівозмінах складаємо сівозміни, враховуючи основні принципи їх побудови.

Таблиця 5

Польова сівозміна (1)

№

Культура

Площа, га

1

Чорний пар

148

2

Озима пшениця

148

3

Ярий ячмінь

148

4

Кукурудза на зелений корм

148

5

Кукурудза на зерно

148

6

Вико-вівсяна суміш на сіно

148

7

Озима пшениця

148

8

Соняшник

148

Таблиця 6

Польова сівозміна (2)

№

Культура

Площа, га

1

Чорний пар

135

2

Озима пшениця

135

3

Ярий ячмінь

135

4

Кукурудза на силос

135

5

Озима пшениця

135

6

Озимий Ячмінь

135

7

Кукурудза на зерно

135

8

Озима пшениця

135

9

Соняшник

135

Таблиця 7

Кормова сівозміна

№

Культура

Площа, га

1

Люцерна на сіно

125

2

Люцерна на зелений корм

125

3

Люцерна на зелений корм

125

4

Горохово-вівсяна суміш на зелений корм

125

5

Озима пшениця

125

6

Кукурудза на силос

125

7

Буряк кормовий

125

8

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

125

Таблиця 8

Овочева сівозміна

№

Культура

Площа, га

1

Люцерна

15

2

Люцерна

15

3

Люцерна

15

4

Перець

15

5

Огірки

15

6

Капуста

15

7

Буряк столовий

15

Сівозміни складені згідно всіх біологічних вимог рослин і виробничих потреб технології виробництва. В господарстві запроваджено 2 польові, одна кормова і одна овочева сівозміна.

4. Продуктивність сівозміни

4.1 Виробництво і потреба в продукції рослинництва.

Таблиця 9

Врожайність культур.

№

Назва культури

Врожайність в ц/га

2008

2009

2010

Середня за три роки

Проектна

1

Озима пшениця

35,6

38,8

41,5

38,6

40

2

Озимий ячмінь

29,7

36,0

28,9

31,5

32

3

Ярий ячмінь

25,8

30,0

27,2

27,6

29

4

Кукурудза зерно

49,4

53,5

50,9

51,3

53

5

Перець

340

289

310

313

320

6

Огірки

246

274

277

266

300

7

Капуста

598

640

655

631

660

8

Буряк столовий

297

313

324

311

315

9

Буряк кормовий

354

342

333

343

350

10

Соняшник

16,3

21,3

19,6

19

21

11

Кукурудза на силос

224

178

213

205

210

12

Кукурудза на зелений корм

245

279

267

264

280

13

Горохово-вівсяна суміш на зелений корм

179

156

132

156

170

14

Вико-вівсяна суміш на сіно

117

121

133

124

125

15

Люцерна на сіно

157

186

173

172

175

16

Люцерна на зелений корм

212

198

185

198

210

З таблиці видно що врожайність основних культур коливається по роках, що не дає нам можливість з максимальною точністю запроектувати врожайність. Тому вона планується відштовхуючись від середньорічних даних. Велике значення в отриманні запланованих врожаїв мають погодні умови і застосування інтенсивних технологій вирощування.

Таблиця 10

Потреба в насінні

Культура

Площа посіву

Норма висіву ц/га

Насіннєвий фонд, ц

Страховий фонд 15%, ц

Всього насіння, ц

Озима пшениця

826

2,3

1900

285

2185

Озимий ячмінь

135

1,9

257

39

295

Ярий ячмінь

408

1,8

735

110

845

Кукурудза на зерно

283

0,3

85

13

100

Кукурудза на зелений корм

148

1

148

15

163

Кукурудза на силос

260

0,3

78

12

90

Насіння ми будемо отримувати лише з тих культур, які не потребують спеціальної технології отримання насіннєвого матеріалу.

Таблиця 11

ВИРОБНИЦТВО І ПОТРЕБА В ПРОДУКЦІЇ РОСЛИНИЦТВА

Назва культур

Площа, га

Врожай-ність, ц/га

Валовий збір, ц

На насіння, ц

На фураж, ц

Реалізація та потреби господарства, ц

Оз. Пшениця

826

40

33040

2185

3000

27855

Оз. Ячмінь

135

32

4320

295

1000

3025

Ярий ячмінь

408

29

11832

845

2400

8587

Кукурудза на зерно

283

53

15000

100

4000

10647

Кукурудза на силос

260

210

54600

90

-

54600

Кукурудза на зелений корм

148

280

41440

163

-

41440

Перець

15

320

4800

-

-

4800

Огірки

15

300

4500

-

-

4500

Капуста

15

660

9900

-

-

9900

Буряк столовий

15

315

4725

-

-

4725

Буряк кормовий

125

350

43750

-

-

43750

Соняшник

283

21

5945

-

-

5945

Горохо-вівсяна суміш на зелений корм

125

170

21250

-

-

21250

Вико-вівсяна суміш на сіно

148

125

18500

-

-

18500

Люцерна на сіно

125

175

21875

-

-

21875

Люцерна на зелений корм

295

210

40950

-

-

40950

Всього

3504

3290

345877

3678

10400

322349

На загальній площі ріллі - 3504 га буде вироблено 345877 ц продукції рослинництва, з них 3678 ц буде використано на насіння, 10400 ц на фураж і 322349 ц на реалізацію і на внутрішні потреби господарства. Отже основна маса продукції с/г іде на реалізацію і на внутрішні потреби господарства. Можна зробити висновок, що господарство має великий потенціал для розвитку тваринництва, що є перспективною галуззю с/г.

4.2 Виробництво кормів

Таблиця 12

Буде вироблено кормів

Культура

Площа посіву, га

Врожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Інші джерела кормів, ц

Всього кормів, ц

Вихід

Кормових одиниць

Перетравного протеїну

Озима пшениця

826

40

33040

3000

3600

36000

Солома

40

33040

33040

6608

26432

Озимий ячмінь

135

Зерно

32

4320

1000

1210

8100

Солома

32

4320

4320

1555

5184

Ярий ячмінь

408

Зерно

29

11832

2400

2904

19440

Солома

29

11832

11832

4260

14200

Кукурудза на зерно

283

Зерно

53

15000

4000

5360

31200

Солома

80

22500

22500

8325

45000

Кукурудза на силос

260

210

54600

54600

10920

76440

Кукурудза на зелений корм

148

280

41440

41440

8288

62160

Буряк кормовий

125

350

43750

43750

5250

39375

Соняшник

283

21

5943

Макуха

1783

1783

6478

235343

Горохово-вівсяна суміш на зелений корм

125

170

21250

21250

3187

38250

Вико-вівсяна суміш на сіно

148

125

18500

18500

8695

125800

Люцерна на сіно

125

175

21875

21875

10720

253750

Люцерна на зелений корм

295

210

40950

40950

6961

106470

94321

1123144

Всього кормових одиниць на 100 га ріллі: (94321/3161) *100=2984 кормових одиниць

Перетравного протеїну в г на 1 кормову одиницю: = (1123144/94321) *10 =119

Буде вироблено Ц: Сіна 40375

Силосу 54600

Зелених кормів 103640

Соковиті корми 43750

Концентровані корми 10400

Солома 77637

4.3 Поголівя худоби і птиці та річна потреба в кормах

Таблиця 13

Види худоби і птиці

Кількість голів

Груби корми

Силос

Зелені корми

Концентровані

Соковиті

Сіно

Солома

Коні дорослі

47

Норма на 1 гол.

10

20

17

50

4

10

На все поголів’я

470

940

799

2350

188

470

Молодняк

28

Норма на 1 гол.

6

16

10

40

8

15

На все поголів’я

168

448

280

1120

224

420

ВРХ

750

Норма на 1 гол.

10

8

50

55

8

15

На все поголів’я

7500

6000

37500

41250

6000

11250

Молодняк

514

Норма на 1 гол.

6

6

25

35

4

5

На все поголів’я

3084

3084

12850

17990

2056

2570

Свині дорослі

103

Норма на 1 гол.

2

-

10

12

8

12

На все поголів’я

206

-

1030

1236

824

1236

Вівці

802

Норма на 1 гол.

2,5

5

3

10

1

2

На все поголів’я

2005

4010

2406

8200

802

1604

Птиця

2931

Норма на 1 гол.

0,01

0,05

0,02

0,05

0,05

0,05

На все поголів’я

30

147

60

147

147

147

Потрібно кормів

13463

14629

54600

72293

10241

17700

Всього кормів вироблено

40375

77637

54600

103640

10400

43750

% забезпеченості

300

530

100

143

101,5

247

З таблиці видно що господарство має великий процент забезпеченості основними кормами, що дає змогу підвищити поголів’я худоби і розвивати галузь тваринництва. Надлишки кормів розвивають товарно-грошові відносини між сусідніми господарствами, за рахунок бартеру і продажі кормів

4.4 Вихід сільськогосподарської продукції з земельної площі

Таблиця 14

Сівозміна польова (1), площа 1184га, середній розмір поля 148 га

Вид продукції

Площа, га

Одержано

Продукції, ц

Корм. Одиниць, ц

Протеїну, кг

З 1 га

З усієї площі

з 1 ц

З усієї площі

з 1 ц

З усієї площі

Чистий пар

148

-

-

-

-

-

-

Оз. Пшениця

296

Зерно

40

11840

1,2

14208

12

142080

Солома

40

11840

0,2

2368

0,8

9472

Ярий ячмінь

148

Зерно

29

4292

1,21

5193

8,1

34765

Солома

29

4292

0,36

1545

1,2

5150

Кукурудза на зелений корм

148

280

41440

0,2

8288

1,5

62160

Кукурудза на зерно

148

зерно

53

7844

1,34

10511

7,8

61183

солома

80

11840

0,37

4381

2

23680

Вико-вівсяна суміш на сіно

148

125

18500

0,14

8695

1,7

125800

Соняшник

148

21

5943

макуха

933

1,09

1017

39,6

36947

Розрахував кількість отриманої продукції, наявність перетравного протеїну і кормових одиниць окремо по культурам в польовій сівозміні (1)

5. Система обробітку ґрунту та догляд за рослинами у сівозміні

Таблиця 15

Система обробітку ґрунту та догляд за рослинами у польовій сівозміні (1)

№

Назва культури

Заходи обробітку ґрунту

Строки обробітку

Знаряддя та машини

глибина, см

1

2

3

4

5

6

1

Пар чорний

Лущення

Слідом за збиранням попередника

ЛДГ-10

6-8

Оранка

Через 2 неділі

ПЛН - 4-35

30-32

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1,0

3-4

І культивація

Через 7-10 днів

КПС-4

14-16

Послідуючі культивації

В міру потреби

КПС-4

5-14

2

Озима пшениця

Передпосівна культивація

Перед посівом

КПС-4

5-6

Сівба

Відразу після культивації

С3-3.6

5-6

Коткування

Відразу після сівби

ЗККШ - 6

Обприскування гербіцидами

У фазі кущіння до виходу в трубку

ОП-2000

Збирання врожаю

при вологості зерна 18-20%

ДОН-1500

Висота зрізу 10-15 см

3

Ярий ячмінь

Лущення

Слідом за збиранням

ЛДГ-10

12-14

Оранка на зяб

Слідом за збиранням

ПЛН - 4-35

10-22

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1,0

3-4

Передпосівна культивація

Фізична стиглість ґрунту

КПС-4

6-8

Сівба

Слідом за культивацією

СЗ-3,6

5-6

Коткування посівів

Слідом за сівбою

ЗККШ-6

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1,0

3-4

Обприскування гербіцидами

У фазі цвітіння до виходу в трубку

ОП-2000

Збирання врожаю

Повна стиглість при вологості зерна 20-25%

ДОН-1500

Висота зрізу 10-15см

4

Кукурудза на зелений корм

Дискування стерні

Відразу після збирання врожаю

БДТ-10

8-10

Оранка на зяб

Через 2 тижні після дискування

ПЛН-4-35

20-22

Ранньовесняне боронування

Як тільки можна вийти в поле

БЗСС 1,0

3-4

Культивація з боронуванням

Фізична стиглість ґрунту

КПС-4

10-12

Передпосівна культивація

При температурі

10-12⁰ С

КПС-4

5-7

Сівба

Відразу після культивації

С3-3.6

5-7

Коткування посівів

Слідом за сівбою

ЗККШ - 6

Довсходове боронування

За 3-4 дні до сходів

БЗСС-1.0

3-4

Скошування зеленої маси на корм

Після набирання відповідної зеленої маси

КИР-1,5

5

Кукурудза на зерно

Дискування стерні у 2 сліди

Слідом за збиранням попередника

БДТ-10

8-10

Оранка на зяб

Через 10-12 днів після дискування

ПЛН-4-35

25-27

Культивація

Слідом за оранкою

КПС-4

10-12

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1.0

3-4

Культивація з боронуванням

Фізична стиглість ґрунту

КПС-4

10-12

Передпосівна культивація

При температурі

10-12⁰ С

КПС-4

5-7

Сівба

Відразу після культивації

С3-3.6

5-7

Коткування посівів

Слідом за сівбою

ЗККШ-6

Міжрядні обробітки: 1-й

У фазі 3-5 листків

КРН-4,2

5-6

2-й

У фазі 5-7 листків

КРН-4,2

8-10

3-й

У фазі 7-9 листків

КРН-4,2

5-6

Збирання обмолотом

При вологості зерна 28-30%

КСКУ-6

6

Вико-вівсяна суміш на сіно

Дискування стерні у 2 сліди

Слідом за збиранням попередника

БДТ-10

8-10

Оранка на зяб

Через 10-15 днів

ПЛН-4-35

18-20

Культивація:

Слідом за оранкою

КПС-4

8-10

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1,0

3-4

Передпосівна культивація

При t = 10-12*C ґрунту

КПС-4

6-8

Сівба

Слідом за культивацією

СЗ-3,6

6-8

Коткування посівів

Слідом за сівбою

ЗККШ-6

Скошування зеленої маси на корм

Після набирання відповідної зеленої маси

КИР-1,5

7

Озима пшениця

Дискування у два сліди

Слідом за збиранням

БДТ-10

8-12

Передпосівна культивація

Перед посівом

КПС-4

5-6

Сівба

Відразу після культивації

С3-3.6

5-6

Коткування

Відразу після сівби

ЗККШ - 6

Обприскування гербіцидами

У фазі кущіння до виходу в трубку

ОП-2000

Збирання врожаю

при вологості зерна 18-20%

ДОН-1500

Висота зрізу 10-15 см

8

Соняшник

Лущення стерні у 2 сліди

Слідом за збиранням

ЛДГ-10

6-8

Повторне лущення

10-12 днів після першого

ЛДГ-10

12-14

Зяблева оранка

Через 10-12 днів

ПЛН-4-35

24-26

Ранньовесняне боронування

Фізична стиглість ґрунту

БЗСС-1,0

3-4

Культивація з боронуванням

Фізична стиглість ґрунту

КПС-4+БЗСС-1,0

8-10

Передпосівна культивація

При Т= 10-12*С ґрунту

КПС-4

6-8

Сівба

Після культивації

СУПН-8

6-8

Коткування посівів

Слідом за сівбою

ЗККШ-6

2-3

Довсходове боронування

За 3-4 дня до появи сходів

БЗСС-1,0

3-4

Боронування після сходів

У фазі вилочки

ЗОР-0,7

2-3

Міжрядний обробіток

Висота рослини: 40-60см

КРН-4,2

8-10

Збирання врожаю

Вологість насіння 18-20%

СК-5+ПСП-1,5

Склав систему обробітку ґрунту на 1-польову сівозміну. Система обробітку складена спираючись на виробничі і морфо-біологічні якості кожної рослини і урахуванням попередника.

6. Заходи хімічної боротьби з бур’янами

Таблиця 16

План застосування гербіцидів у посівах с/г культур у польовій сівозміні (1)

Назва культури

Площа, га

Строки внесення

Спосіб внесення

Назва гербіциду та вміст діючої речовини

Норма витрати на 1 га

Потреба на всю площу (Кг)

Оз. Пшениця

296

Від до виходу в трубку культури

Обприскування

Агрон 300, в. р. (клопіралід 300г/л)

0,4 - 0,66

118,4-195,4

В фазу кущіння весною

Обприскування

Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л)

2,0 - 4,0

592-1184

В фазу кущіння

Обприскування

Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л)

2,0-3,0

592-888

Ярий ячмінь

148

Від до виходу в трубку культури

Обприскування

Банвел 4S 480 SL в. р. к. (Дикамба 480 г/л)

0,15-0,3

22,2-44,4

В фазу кущіння

Обприскування

Базагран М, в. р. (бентазан 250 г/л + МСРА 125 г/л)

2,0-3,0

296-444

Кукурудза

296

Після сівби, але до появи сходів

Обприскування

Аценіт А 880 к. е. (ацетохлор, 880 г/л + антидот АД - 67)

2,0-3,5

592-1036

У фазі 3-5 листків

Обприскування

Базагран, в. р. (бентазан 480 г/л)

2,0-4,0

592-1184

У фазі 2-5 листків

Обприскування

Базис 75, в. г. (римсульфурон, 50% + тіфенсульфурон-метил, 25%)

0,02+ 0,2

5,92+59,2

Соняшник

148

Від фази 3-х листків у однорічних злакових бур’янів, при висоті пирію 15-20см (незалежно від фази розвитку рослини)

Обприскування

Арамо 50, к. е. (тепралоксидим50г/л)

1,0-2,0

148-296

Розробив систему хімічного захисту від бур’янів. Гербіциди взяті з переліку дозволених в Україні на 2010 рік. Система захисту максимально враховує стан забур’яненості полів. І дозволяє майже повністю позбутися сорної рослинності.

Висновки

Розробляючи курсовий проект з загального землеробства для СВК “Яровський” я розробив структуру посівних площ, системи сівозмін та їх продуктивність.

Взагалі господарство розташоване в сприятливих умовах для вирощування сільськогосподарських культур. Структура посівних площ розділена так, що більшу частину займають зернові. Це можна пояснити тим, що вирощування зернових в цих умовах економічно вигідне ніж вирощування інших культур.

Продуктивність сівозмін була середня. Для підвищення продуктивності сівозмін треба вносити більше органічних і мінеральних добрив. Застосовувати нові технології вирощування сільськогосподарських культур.

Також господарство дуже добре забезпечене кормами, що йому дозволяє їх не лише споживати у великому обсязі а й продавати іншим господарствам, що принесе додатковий прибуток господарству, а це значить, що воно зможе розширити свою базу, як в матеріальному, так і у фінансовому плані.

Для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції необхідно ввести інтенсивну технологію вирощування кожної культури, де необхідно включити ефективне внесення добрив та зрошення.

Список використаної літератури

1.Гордієнко В.П. - Землеробство - Київ - “Вища школа" 1991

2.Гудзь В.П. - Землеробство - Київ - “Урожай" 1996

3.Захаренко В.А. - Гербициди, М.: - ВО “Агропромиздат” 1990

4.Воробьев С.А. - Земледелие, М.: - ВО “Агропромиздат” 1991

5.Журнали: Земледелие, зернове господарство, вісник аграрної політики, Агросвіт України, Пропозиція