Особливості проведення гальванізації та електрофорезу на слизові оболонки та внутрішньо порожнинні. Методика.

План

1. Гальванізація та медикаментозний електрофорез. Дії медсестри.

2. Особливості проведення гальванізації та електрофорезу оболонок та внутрішньо порожнин.

3. Методика застосувань електрофорезу та гальванізації слизових оболонок та внутрішньо порожнин:

а) внутрішньоносовий метод;

б) внутрішньовушний метод;

в) на слизові оболонки порожнини рота;

г) вагінальний.

4. Електролікування очних захворювань. Очно-потилична методика.

5. Висновок.

Серед електролікувальних методів найбільш поширене місце займає гальванізація та медикаментозний електрофорез. Незважаючи на введення в лікувальну практику великої кількості нових ефективних методів лікування, гальванізація та електрофорез займає до 20% всіх фізіотерапевтичних процедур.

Гальванізація – це застосування з лікувальною метою постійного електричного струму малої сили (до 50 мА) і низької напруги (30-80 В) контактним методом.

Медикаментозний електрофорез – це метод поєднаної дії елекрично-гальванічного струму і введення з його допомогою лікарських препаратів.

Слід зауважити, що медикаментозний електрофорез суттєво відрізняється як від гальванізації, так і від звичайних фармакотерапевтичних методів. Він успішно поєднює в собі переваги і особливості кожного з них. Головною особливістю електрофорезу є те, що лікарські препарати в організмі діють на фоні змін, визваних постійним струмом. Через це специфічна і виражена терапевтична дія введених електрофорезом лікарських препаратів проявляється при концентрації, яка при звичайному введенні недійсна чи малоефективна.

Переваги:

1. Основна кількість, введеного електрофорезом, лікарського препарату затримується в верхніх шарах шкіри, утворюючи депо іонів.

2. Може в патологічному вогнищі створювати високу концентрацію лікарств, не діючи ними на весь організм.

3. Безболеве введення ліків в будь-яку частину тіла;

4. Введені в організм лікарські препарати рідко викликають алергічні реакції.

5. Ліки вводяться в йоній формі;

6. При медикаментозному електрофорезі виключається введення розчинника, який попадає в організм при ін’єкціях. Так як розчинник деформує шкіру, порушує мікро циркуляцію, змінює нормальну життєдіяльність клітин.

Процедуру гальванізацій та електрофорезу проводить медсестра відповідно до призначення лікаря в особистій карточці хворого. В якій вказується місце застосування, розміри електродів, їх полярність, сила струму, тривалість процедури, порядок проведення і кількість процедур на курс лікування або до слідую чого огляду лікаря. В цій карточці медсестра робить відмітки про проведену процедуру.

Перед проведенням гальванізації медсестра повинна ознайомити хворого з характером відчуттів від проходження струму: на шкірі під електродами він повинен відчувати рівномірне поколювання. При появі неприємних відчуттів або нерівномірного поколювання на даній ділянці тіла, хворий, не рухаючись і не змінюючи положення, повинен покликати медсестру. Під час проведення процедури хворий не повинен читати, розмовляти, спати. По закінченні процедури хворий відпочиває 20-30 хв.

Перед накладанням електродів на шкіру чи слизову оболонку треба впевнитись у відсутності на ній подряпин, висипки, рани. Свинцеві пластини прогладжують спеціальним валиком на товстому склі чи плиті. Гідрофільні прокладки добре змочують теплою водою, віджимають і накладають на шкіру хворого. Зверху накладають свинцеву пластину, з’єднану з струмонесучим проводом. Електроди накладають на область дії і фіксують еластичним бинтом з резини. Відстань між електродами при поперечному чи повздовжньому положенні має бути не менша половини площі гідрофільної прокладки. Перевіривши правильність накладання електродів, включають струм.

При внутрішньо порожнинних процедурах джерело фізичної енергії, провідник її, вводять в порожнину органу, створюючи безпосередній контакт з його слизовою оболонкою. Поганий контакт провідника зі слизовою оболонкою значно знижує результативність лікування, тому медсестра під керівництвом лікаря повинна ретельно відпрацювати техніку введення електродів у відповідну порожнину. Необхідно уникати найменшої травматизації слизових оболонок.

До внутрішньо порожнинних методів відносять:

- ендоназальний метод (внутрішньоносовий);

- ендоуральний (в слуховий отвір);

- на слизову оболонку порожнини рота;

- вагінальний (піхвовий);

- внутрішньокишечний;

- внутрішньошлунковий;

- внутрішньосечоміхуровий;

- ректальний (прямокишечний);

- ендоцервікальний (внутрішньошийковий).

Методика застосувань електрофорезу та гальванізації до внутрішньопорожниних та слизових оболонок.

а) ендоназальний метод. Гальванізацію та електрофорез застосовують при гострих та хронічних запальних процесах в органах носоглотки. Ендоназальна терапія протипоказана при ренітах, аденоїдах, схильності до носових кровотеч, а також дітям в передпубертальному періоді, із-за можливості небажаного стимулювання статевого дозрівання, тому що подразнююча дія даної терапії направлена на центри вегетативної нервової системи.

Перед кожною процедурою хворий самостійно промиває ніс теплою водою за допомогою гумового балончика. Положення хворого лежаче або сидяче. Розміщення електродів: ватні чи марлеві корунди змочені розчином лікарської речовини вводять в обидва носові ходи на глибину 1-2 см, кінці корунд поміщають на поліетилен (розміром 2 х 5 см), розміщений на шкірі над верхньою губою.

На вільні кінці корунд накладають металічний електрод (розміром 1х2, 1х3 см) і з’єднують з одним полюсом; другий електрод площиною 80-100 см² розміщують на області нижніх шийних хребців і з’єднують з другим полюсом.

Можлива модифікація електродів, які вводяться в носові ходи: кінці двох струмонесучих спаяних проводів довж 2,5-3 см і діаметром 2 мм обгортають марлею або ватою вводять в носові отвори хворого і з’єднують роздвоєним проводом з одним полюсом. Другий електрод розміщують на область нижніх шийних хребців і з’єднують з другим полюсом.

Сила струму і тривалість процедур при ендоназальній гальванізації та електрофорезу по методиці Г.Н.Коссиля.

№ п/п

Сила струму

Час процедур

1

0,5 мА

10 хв.

2

0,8 мА

10 хв.

3

1 мА

12 хв.

4

1 мА

15 хв.

5

1 мА

15 хв.

6

2 мА

15 хв.

7

2 мА

20 хв.

8

2 мА

20 хв.

9

2 мА

25 хв.

10

3 мА

25 хв.

11

3 мА

25 хв.

12

3 мА

25 хв.

13

3 мА

25 хв.

14

3 мА

25 хв.

15

3 мА

25 хв.

б) Гальванізація та медикаментозний електрофорез внутрішньовушний – ендоурально.

Положення хворого лежачи. Розміщення електродів: в слуховий отвір на глибину 0,5-1 см вводять одним кінцем ватний або марлевий тампон, змочений водою або лікарською речовиною, другим кінцем тампона заповнюють вушну раковину і накладають на неї гідрофільну прокладку (площею 60-80-100 см²) змоченою водою, а на прокладку металічну пластину, з’єднану з одним полюсом. Другий електрод (площею 60-80-100 см²) розміщують в області нижнього шийного, верхнього грудного відділів хребта або на щоці з протилежної сторони і приєднують до другого полюсу. Сила струму від 0,5 д 1-2 мА. Тривалість процедур для дітей 10-15 хв., для дорослих 15-20 хв. через день або щоденно; курс лікування від 10 до 12-15 процедур.

в) Гальванізація та мед. електрофорез слизової оболонки рота застос при деяких стоматологічних захворювань: пародонтоз, глюссалгія та інші.

Положення хворого – сидячі. Розміщення електродів: один електрод, який складається з округлої свинцевої пластини (діаметром 1-1,5 см), припаяної до струмонесучого проводу, обгортають ватним тампоном (тампон служить гідрофільною прокладкою), змочують водою чи розчином лік.речовини і кладуть в мішечок з тонкої гуми в формі пальця, на одній стороні якого вирізаний отвір округлої форми (діаметром 1-1,5 см). Гумовий мішечок з електродом накладають круглим отвором на слизову оболонку рота або на ясна, фіксують пальцем хворого і приєднують до одного полюсу. Другий електрод площею 25-30 см² розміщують на області передпліччя. Сила струму 1-2-3 мА. Тривалість 10-15-20 хв.; щоденно. Курс лікування 10-15-20 процедур. Для гальванізації в електрофорезу області ясен застосовують електроди і іншої форми: гумову принадну трубку (діаметром 10 мм) і довжиною 6-8 см розрізаною вздовж на дві частини у вигляді корита, всередині якого роблять отвір (діам. 2 мм), на дно вкладають свинцеву пластину (довжиною 4-5см, шириною 0,5-1 см), з припаяним до неї посередині струмонесучим проводом і обтягнутою марлею, яка складена в 5-6 шарів і змоченою водою або розчином лікарської речовини і протягують провід через отвір в гумової трубки назовні.

Електроди накладають марлевою прокладкою на область ясен: один зверху під верхньою губою, другий – під нижньою губою. Роздвоєним проводом приєднують до одного полюсу. Третій електрод прямокутної форми (площею 20-25 см²) розташовують в області передпліччя. Сила струму 2-3-5 мА. Тривалість процедури: 10-15-20 хв., щоденно або через день, курс 10-15-20 процедур.

г) Вагінальна методика. Гальванізація та електрофорез внутрішніх статевих органів. Є 4 розміщення електродів:

1) черевно-куприкове;

2) черевно-піхвове;

3) куприково-піхвове;

4) черевно-куприкове-піхвове розміщення.

Черевно-піхвове розміщення: один електрод (площею 200-300 см²) розміщують над лоном: приєднують до одного полюсу, другий – спеціальний електрод у вигляді гранітового стержня, який щільно обмотують гігроскопічною ватою (товщиною 10 мм) вводять в піхву і приєднують до другого полюсу. Лікарський препарат вводять через піхвовий електрод.

Куприково-піхвове розміщення: один електрод (площею 300-400 см²) розміщують в області куприка і приєднують до одного полюсу, другий – спеціальний піхвовий, вводять в піхву і приєднують до другого полюсу.

Черевно-куприково-піхвове розміщення: один електрод (площею 200-300 см²) розміщують на куприку, другий такої площі – над лоном і підєнюють їх до одного полюсу; третій – порожнинний вводять в піхву і підєднюють до другого полюсу. Лікарський препарат вводять через піхвовий електрод. Сила струму 10-12-15 мА. Тривалість: 20-30 хв., щоденно. Курс 10-12-15 процедур.

4. Сучасні методи електротерапії очних захворювань, які включають дію на око струмів низької напруги в постійному режимі. Гальванізацію та електрофорез області ока (очно-потилична методика) призначають при таких захворювань ока як: глаукома, кератити, увеїти, пігментна дегенерація сітківки та інші. електрофорез проводиться згідно фармакологічних властивостей препарату з врахуванням показів до використання постійного струму. До ванночкового електрофорезу у хворих, які перенесли операцію чи травми, можна перейти не раніше другого тижня при відсутності таких ускладнень, як фістула рубця, повторні крововиливи, а також при умові нормальної адаптації країв операційного розрізу.

Очно-потилична методика. Положення хворого – сидяче, з наклоном вперед. Розміщення електродів: один або два (на одне або обидва ока). Проводиться за допомогою скляного електрода-ванночки ємністю 10-15 мм. Вугільний або платиновий стержень –електрод вводиться в отвір ванночки. Ванночку заповнюють з дистильованою водою або розчином медикаментозної речовини з температурою 28-30-32 ⁰С. Відкрите око хворий занурює в воду чи розчин, електрод-ванночку з’єднують з одним полюсом, другий електрод – площиною 30-50 см² розміщують в області шиї ззаді і з’єднують з другим полюсом.

Висновок: В даному рефераті розглянули два методи фізіотерапевтичного впливу на організм: гальванізацію та її удосконалену форму – медикаментозний електрофорез у лікуванні слизових оболонок та внутрішньопорожнинних. Підсумовуючи розглянуті питання, можна зробити висновок, що дані методики займають заслужено значне місце серед інших методів фізичного впливу на організм людини з метою профілактики, лікування та лікарської реабілітації. На відміну від багатьох фармакологічних препаратів, що використовуються сьогодні, більшість із них є недостатньо ефективні або мають побічну дію, розглянуті нами методики є простими, не дорогими, а головне ефективними та без побічних дій, і не тільки не викликають побічної дії але і мають проти алергічні властивості. У вище розглянутих методах електрофорезу слизових оболонок та внутрішньопорожнинних теж використовують лік. препарати, але їх дозування в десятки разів менше, ніж внутрішніх застосувань та парентеральному введенні.

Слід зазначити, що в боротьбі з різними хворобами рідко модна обмежитися одним засобом. В практичній роботі частіше використовується комплексне фізіотерапевтичне лікування.

1. Професор В.М. Боголюбов „техніка та методика фізіотерапевтичних процедур (справочник).

2. Курортология и физиотерапія. Том 1. В.М. Боголюбов.

3. Л.Е. Черикчи. „Физиотерапия в офтальмонологии”.

4. В.М. Стурагкий „Физические методы лечения в акушерстве и гинекологии».

5. В.С. Улащик. «Теория и практика лекарственного електрофореза».

6. А.П. Парфёнов. „Електрофорез лекарственных веществ”.