УСРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1928 pp.)

УСРР — соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького і капіталістичного землеволодіння. Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація; фізичне знищення капіталістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, в яких земельна власність — спільна; продовольча диктатура; репресії.

Навесні 1921 p., виправдовуючи жорстокість при проведенні соціалістичної економічної політики, В.Ленін назвав таку політику "воєнним комунізмом".

"Воєнний комунізм" — явище тимчасове, надзвичайне, породжене війною, —так пояснювали свої дії В. Ленін і більшовики в 1919-1921 рр.

Сутність політики "воєнного комунізму"

• Продовольча диктатура.

• Заборона підприємницької діяльності, торгівлі.

• Націоналізація землі, скасування приватної власності.

• Скасування товарно-грошових відносин

• Введення замість грошей карток на продовольчі та Інші товари для працюючих.

• Зрівнювальна система оплати праці (через картки).

• Організація державними органами влади "трудових армій" для примусової, безкоштовної праці.

• Репресії, спрямовані проти ворогів влади більшовиків.

Така політика викликала невдоволення не тільки усередині країни, але й за кордоном. Тим більше, що більшовики, які встановили свою владу, пропагували ідею про неминучість в найближчому майбутньому світової революції і створення світової соціалістичної держави.

Отож, досягнення в сфері міжнародних відносин як УСРР, так і РРФСР були незначними.

Міжнародне становище УСРР (1921-1922 pp.)

• УСРР до квітня 1922 р. — самостійна держава, що веде незалежну міжнародну політику.

• В квітні 1922 р. РРФСР — головний союзник УСРР — отримує право укладати і підписувати міжнародні договори від імені України (і інших радянських республік).

• Продовжує діяти укладений ще в 1919 р. і підтверджений договорами 1920-1921 pp. воєнно-політичний союз між РРФСР і УСРР.

• Згідно з умовами цих договорів військові сили, фінансова система, управління економікою, шляхи сполучень, пошта, телеграф були спільними і підпорядковувались об'єднаним наркоматам.

• УСРР підписує мирні договори, встановлює дипломатичні відносини з обмеженим колом країн Литвою, Латвією, Естонією (1921 p.), Туреччиною, Німеччиною (1922 p.).

• В грудні 1922 р. було створено нову державу — СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік, до складу якого увійшли РРФСР, Україна, Білорусія, Закавказька Федерація (яка, в свою чергу, складалася з Арменії, Азербайджану, Грузії).

Внутрішнє становище УСРР в 1921 р було надзвичайно тяжким. Уряд неодноразово використовував регулярну армію для придушення повстань робітників і селян.

Внутрішнє становище УСРР (1921—1922 pp.)

• Економіка УСРР знаходиться у зруйнованому стані. Випуск промислової продукції становить лише 10 % від довоєнного обсягу.

• Сільське господарство також зруйновано. Посівні площі скоротилися в 1,5 рази, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод.

• Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання.

• Починається реалізація плану ГОЕЛРО^*. В ньому передбачено будівництво електростанцій, заводів на теренах України. План ГОЕЛРО потребує надмірних матеріальних витрат.

На X з'їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921 p., В.Ленін оцінив внутрішній стан РРФСР як катастрофічний. Аби виправити становище, що склалося в країні, була запропонована і схвалена постанова "Про заміну продрозверстки натуральним податком"^**. Це рішення започаткувало нову економічну політику (неп), яку більшовики запроваджуватимуть у 1921-1928 рр.

Сутність нової економічної політики (непу)

• Скасування воєнного комунізму.

• Введення замість продрозверстки натурального податку.

• Відновлення товарно-грошових відносин.

• Відновлення підприємницької діяльності, повернення підприємств колишнім власникам.

• Припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни.

• Розвиток усіх видів кооперації.

• Скасування заборони на оренду землі і залучення найманих сіль госппрацівників.

Нова економічна політика була сприйнята багатьма керівниками різних рівнів, а також рядовими більшовиками як відступ від мети — суспільства загальної рівності, як зраду ідеалів, за які точилася жорстока боротьба у громадянській війні.

В.Ленін в своїх виступах роз'яснював це протиріччя. Ось декілька цитат з виступів вождя більшовиків:

"Неп ми провадимо всерйоз і надовго, але, зрозуміло... не назавжди".

"З Росії непманської буде Росія соціалістична".

"Неп — вимушений захід, викликаний нашим станом злиднів і розорення...".

Особливості проведення непу в Україні

• В українських селах неп було введено пізніше, аніж в Росії, — наприкінці 1921 р. — на початку 1922 р.

• Введення непу в сільському господарстві України співпало з голодомором 1922 p., що відсунув нормалізацію становища в селах ще на рік-півтора.

• Продподаток в Україні був вище, аніж в Росії і стягувався примусово, часто за допомогою військових підрозділів.

Особливості непу в Україні були пов'язані з прагненням радянського керівництва якнайдовше користуватися продовольчими ресурсами республіки без істотних обмежень.

В цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи; була скасована карткова система; відновлено грошовий обіг; крамниці почали сповнюватися промисловими і сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.

В грудні 1922 р. було завершено підготовчу роботу по створенню Союзу Радянських Соціалістичних Республік. 30 грудня 1922 р. в Москві відбувся І з'їзд Рад СРСР. В ньому взяли участь делегації Російської, Української, Білоруської та Закавказької радянських республік. З'їзд затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет СРСР; його очолили 4 співголови (від України — Г.Петровський). В 1924 р. була прийнята Конституція СРСР, в 1925 р. — Конституція УСРР.

Культура і духовне життя в роки непу

Політика більшовиків у галузі культури

• Державний контроль над культурою, духовним життям суспільства.

• Боротьба зо всіма проявами вільнодумства, ухилами від політичної лінії РКП(б), КП(б)У.

• Перебудова культури на ідеологічних засадах марксизму.

• Використання українізації для досягнення цієї мети на початковому етапі.

Досягнення в галузі літератури і мистецтва

• В літературі з'являються нові талановиті твори (М Драй-Хмари, М. Зерова, М. Куліша, В. Сосюри, М. Хвильового, П. Тичини, В. Ялового та ін.).

• Набуло подальшого розвитку музичне мистецтво (композитори Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький та ін.; хорова капела "Думка").

• В образотворчому мистецтві працювали художники О. Кокель, С. їжакевич, Ф. Кричевський та ін., що прагнули правдиво відображувати сучасність.

• В 1922 р. в Києві було відкрито театр "Березіль" під проводом видатного театрального діяча Л. Курбаса.

• В 20-ті роки в Україні діє 45 професійних театрів.

• В 1922 р. увійшла до ладу Одеська, а потім Київська кіностудії. Було відкрито біля 500 кінотеатрів. З'являються кіномитці світового рівня (О. Довженко):

Досягнення в галузі освіти і науки

• Продовжується розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.

• Завершується в основному боротьба з неписьменністю.

• Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.

• Здійснюється, незважаючи на опір партійного і державного апарату, політика українізації.

• До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська Академія наук (потім вона стає філією АН СРСР).

• Серед членів Всеукраїнської Академії було багато видатних вчених: ботанік В. Липський; математики Д. Граве і М. Крилов; хіміки Л. Писаржевський та В. Костяковський; історик М. Грушевський та ін.

Наприкінці 20-х pp. тиск державного і партійного апарату посилюється. Тривожною ознакою у культурному житті країни стає літературна дискусія другої половини 20-х pp.

Літературна дискусія 1925-1928 pp.

• Ініціатори дискусії

• ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури)

• Головна проблема дискусії

• Шляхи подальшого розвитку української літератури.

• Позиція М. Хвильового і його прибічників.

• Українська культура повинна розвиватися, спираючись на європейський досвід і досягнення.

• Підсумки дискусії.

• В 1926 р. діяльність М.Хвильового була оцінена пленумом ЦК КП(б)У як заклик до відокремлення України від Росії, тобто сепаратизм, націоналізм, вороже ставлення до радянської влади.

• В націоналізмі і сепаратизмі було звинувачено також інших численних митців слова (М.Рильського, М.Драй-Хмару, Є. Плужника, Г.Косинку та ін.)

• В 1927 p. M. Хвильового було виключено з ВАПЛІТЕ; через рік академія самоліквідовується.

Релігійне життя в Україні в 1920-1928 pp.

Позиція більшовиків щодо релігії

• Офіційно релігію не було заборонено; вона лише була відокремлена від держави; але в реальному житті органи державної влади переслідували релігію, пропагували атеїзм.

• В історичній перспективі, на думку більшовиків, релігія повинна зникнути.

Ставлення державних і партійних органів до Православної Церкви

• Ставлення до Православної Церкви було настороженим, ворожим.

• Священиків було піддано репресіям; численні храми, зруйновані в роки громадянської війни, не відбудовані.

• Уряд підтримував різні сектантські угруповання, що підривали єдність Церкви.

Створення УАПЦ (Української автокефальної"^* Православної Церкви)

• Ініціатором створення автокефальної Церкви України стала Всеукраїнська Церковна Рада, створена в 1918 р.

• В 1921 р. Всеукраїнська Церковна Рада обрала священика В.Липківського митрополитом і оголосила про створення УАПЦ.

УАПЦ в роки непу

• За короткий час авторитет УАПЦ серед населення зріс, кількість її прибічників швидко зростала.

• УАПЦ не змогла створити належну матеріальну базу.

• УАПЦ не було визнано Патріархом Московським і Всея Русі.

• В УАПЦ було багато внутрішніх суперечностей, що стосувалися виборних посад.

• В 1926 р. митрополита В. Липківського було заарештовано за звинуваченням у націоналізмі. Всеукраїнська Церковна Рада була розпущена. Почалися арешти діячів УАПЦ.

Скасування урядом УСРР Декрету про свободу совісті

• В 1 928 р. було введено в дію Адміністративний кодекс УСРР, в якому був розділ "Правила про культи". 3 його ухвалою Декрет про свободу совісті втрачав чинність. Відношення до релігії з боку уряду стає непримиренним, посилюються репресії проти священиків, починається масове закриття храмів.

*^* ГОЕЛРО — Державна комісія з електрифікації Росії.

**^** Натуральний податок — податок продукцією сільського господарства, який сплачували селяни державі за користування землею.

*^* Автокефалія (від грецьк. autos - сам, kephale - голова) - незалежність, самоврядування Православних Церков.