Дійові особи (19):

Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни,
Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')

Всі:

Христос родився...

Отворіть двері, Отворіть двері

Ми йдемо без стриму

Ми вам розкажем, Ми вам розкажем

Веселу новину

Христос родився...

(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар:

(стукає тричi палицею із звiздою):

Мир вкраїнській світлій хаті!

Просим ґаздо нас прийняти

Прославляти Христа-Бога...

Ох, важка була дорога.

Пастушок 1:

Хай радість буде в вашій хаті!

На хвилю просим нас прийняти,

Пригода дивна нині стала:

У небі зірка засіяла.

Пастушок 2:

Позолотила доли, гори,

Ліси, далекій простори,

І дивен голос розстелився,

Із неба Анґел нам з’явився.

(Входять Анґели)

Анґел 1:

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір,

Де царство Бога,

Я звідти йду і вість веселу

Несу у Вашу я оселю.

Анґел 2:

На світ цей грішний нині

Прислав Господь свого Сина.

Він народився у яскині,

Де бідні люди, де бидлина.

Анґел 1:

Не лякайтесь, не смутітесь,

Сину Божому вклонітесь.

До вертепу поспішайте,

Сина Божого вітайте,

І всім людям говоріть,

Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1:

Слава Богу, мир цій хаті,

Перестаньте сумувати,

Ми Вам новину принесли,

Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2:

Весь світ нині звеселився,

Бо Син Божий народився,

І Ви, браття, звеселіться,

Рожденному поклоніться.

Пастушок 3:

Ясна зірка засвітила,

Нам дорогу возвістила

Аж до того Вифлеєму,

В ту країну незнаєму,

Де Пречиста Сина мала

Світ добром обдарувала.

Пастушок 4:

Ми дорогами-стежками

Поспішали із дарами,

Там Анґели стали в лаву

Й заспівали Богу славу.

Пастирі там поклонились,

Богу щиро помолились.

І славили Бога-Сина,

Що прийшла святая днина!

Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'
(до 'За світлом зірки ...' включно)

(Заходять царі)

Цар 1:

Ми з далеких доріг,

Чужеземних сторін.

Цар 2:

Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3:

І з дарами оцими йдемо

нового царя привітати

(Входить Жид)

Жид:

Ох, витаю ясне панство!

Які благородні панове,

Я щиро вас ради вітати,

Я вам прислужитись готовий,

Щось можу в дорогу продати.

Жидiвка:

І далеко, добрі люди?

Може в корчмі лєпше буде?

Є в нас шинка і ковбаси,

Водка, піво, ананаси...

Треба би з дороги сісти,

Трохи випити і з’їсти.

Звіздар:

Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.

Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

(Царі відходять на другий план)

Жид:

Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.

Як Вам будуть тішитися файні молодиці!

А як грошей забракує,

то Моісей Якович Вам заборгує.

Пастушок 1:

Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,

Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.

Пастушок:

Спровадьте жидів з хати,

Ми не хочем торгувати.

Жид:

Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?

Щоб до Вас Біда прийшла,

Щоб Вам Циган коні вкрав,

Щоб Вас Чорт у пекло взяв.

Чорт:

Хто мене тут поминає,

Хто мене не забуває?

Там де бійки, сварки, крики,

Там мої грають музики!

А де інші шахраї,

Там товариші мої.

А де інші чарівниці,

Там мої рідні сестриці.

Бо жвавий я й моторний,

Тілько що я трохи чорний.

За те й ім’я таке маю-

Чортом мене називають.

Біда:

Я ваша біда,

Я вас всіх віддавна знаю!

Я вас мучу, пригинаю,

Відбираю ваші статки,

Не лишаю на вас й латки!

Сію вам у душі страх!

Сила в мене є в руках!

(Заходить Циган)

Циган:<

Добрий вечір, газдинонько.

Слава Богу, що покликали,

Бо мороз на дворі. Ой, як смачно

салом пахне у Вашій коморі!

Я є циган щедрий, умію робити,

Кую, дую та й краду, вмію ворожити.

Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.

Можу коника гнідого вивести із стайні.

Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Чорт:

Добре, цигане і жиде, так треба робити.

Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити.

Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,

Ану, заграй, цигане,

я з Мошком погуляю трошки.

(Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку)

Пастушки разом:

Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.

(З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік)

Анґел:

Мир Вам, браття мої милі,

Тут слабкі пекельні сили.

Нічого ся не лякайте,

Тільки віру в Бога майте.

А хто Бога споминає,

То там місця Чорт не має.

Анґел:

Бог мене сюди послав,

Щоб я вас охороняв.

Стеріг і в хаті, і на полі

Людей від всякої недолі.

Хто горілку не буде пити,

Бари буде обминати,

Жінку, дітей, шанувати,

Той завжди щасливий буде

Й шанувати будуть люди.

Жид до Цигана:

Чуєш, що воно сказало?

Щоб хлоп пити перестало!

А як хлоп не буде пити,

То з чого бідний єврей буде жити?

Чорт до Мошка:

Не журися, любий свату,

Я буду людей цькувати,

Щоб на нашу йшли дорогу,

Менше щоб молились Богу,

Один одного щоб били,

Добре щоб горілку пили,

Отоді ми будем жили.

Анґел 1:

(відганяє Чорта):

Йди геть від них нечиста сило!

Звіздар:

Геть, шубавці, з хати!

(Циган і Чорт втікають)

Жид:

(Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)

Воїн:

Чого тут шум, чого всiм треба?!

Ірод:

Що за крики тут у хаті?

Я вас хочу запитати-

І скажіть же мені,

Що ви за люди?

А то зараз всім від мене

страшна кара буде.

Жид:

Яснійший царю,

вони слугу твого вірного зобиджають,

І тебе тут зневажають!

Кажуть, що іншого царя мають.

Пастушок 1:

Ти є цар, Та тільки земний,

А вродився цар таємний,

Що буде понад царями,

Над землею, небесами.

Пастушок 2:

То не цар, то вічний Бог,

Що панує без тривог!

Ти боїшся того Бога,

Бо лиха Твоя дорога!

Ірод (грізно):

Що?!!

Жид:

Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi,

що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!

Iрод (до воїна):

Який там цар?! Що вiн плете?

Воїн:

Мiй царю, кажуть що новина -

зродила Дiва Сина.

(Здивовано):

Месiю начебто -

Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

Iрод:

Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!

Воїн:

Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,

котрим відомо, що родився новий Цар,

новий земний володар.

Iрод:

Хто? Що? Месiя? Цар?

Чи ти може помилився?

Тож зараз же, мершій

Поклич зі Сходу мудреців.

Царі:

Ми царі зі Сходу

У твій край приходим,

Поклонитись тій Дитині

Що родилась в Палестині.

Цар 1:

Я - цар Єгипетського роду,

де мiй народ з давнiх давен

Пророкував i проповiдував,

що має народитись

Божий Син - спаситель свiту.

Побачив я зорю i дари з собою взяв

щоб Iсуса привiтав.

Цар 2:

Я - цар iндiйського народу,

Де мiй народ по горах i лiсах блукає,

Рiзних богiв собi шукає.

А сьогоднi Анґел менi сповiстив,

Що Христос ся народив.

I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Цар 3:

Я - цар грецького народу,

я не боюсь нiчого зроду,

Де мiй народ по морю гуляє

i Бога - Зевса величає.

А на Сходi зоря засiяла

і дорогу менi показала.

I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Iрод:

Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм

І царю вклоніться,

А назад вертатемите-

сюди поверніться.

Вкажете мені путь

Куди йти треба

Бо вклонитись йому

У мене велика потреба.

(Царі виходять)

Iрод:

Відколи я вчув оцю новину,

Що новий цар народився,

Не маю спочину.

Я не можу цього знести!

Я зітру цього Месію,

Бо трон мій царський забрати він не сміє!

Воїни!

Всіх дітей в краю зібрати,

Всіх дволітніх постинати!

Кожен хлопчик до двох літ

Хай загине! - Так зробіть!

А між ними певно й він,

Знайде свій смертельний згин.

Воїн:

Твiй наказ святий для нас,

ми виконуєм в цей час.

Iрод:

І мале дитя в яскині

мусите знайти ще нині!

Бо інакше - всім вам смерть!

Смерть:

О! Хтось закликує за мною,

готова я усiх стесать косою!

Iрод:

Смерте люба, Смерте мила,

ти завжди мені слудила,

всіх косила ворогів,

всіх кого я повелів.

А тепер скоси Того,

що в вертепі народився,

З Пречистої воплотився

(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')

Iрод:

Гей солдати мої вірні!

Воїн:

Ми тут, царю!

Iрод (до воїна):

Ну то що? Всi дiти вбитi?

Воїн:

Так, мiй царю!

Анґел 1:

Не тішся, Iроде лукавий,

нажився ти лихої слави.

Ніщо безкарно не пройде,

і ніщо не зникає,

і над катом кожним

меч долі звисає.

Анґел 2:

Хоч діток ти вбив,

Свою душу - загубив.

Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!

Анґел 1:

Ось тобi - новина:

Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

Iрод:

(з розпачем)

Що?!! Бунт, зрада!!!

(і, оговтавшись)

О Смерте, Смерте моя мила,

Ти всякий бунт у зародку душила!

Прилинь, махни косою раз i вдруге,

Нехай не будуть в свiтi добрi люди!

Смерть:

(немов відлуння)

О-го-го-го!

Нi синку, їх нам не здолати.

Ходім зі мною

в темряви і вічності палати.

Бо мале дитя в яскині

Має владу в світі нині,

Мушу я йому служити,

А тебе я маю вбити.

Чорт: (захекано):

Пройшов я тисячі доріг,

стоптав я тисячі чобіт,

аж поки долетів сюди.

(Нюх, нюх) Ха-ха

О, тут вже чую грішну душу!

Її з собою взяти в пекло мушу!

(приступає до Ірода)

Iрод:

Гей, сторожа!

Смерть:

(відганяє косою солдатів)

Вона вже не поможе.

Iрод:

О Смерте, Смерте моя мила!

Зостав мене, я жити хочу -

Усю тебе я озолочу!

Смерть:

Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,

вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

Чорт:

Ходім, ходім, мiй любий царю,

тебе в смолi я покупаю!

Пішли зі мною в пекло,

там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).

Анґел 1:

Прощавайте, добрі люди,

Вже спокій від нині буде.

Щиро Господа благайте,

Своїх діток научайте.

Щоб до церкви всі ходили,

Щиро Богу ся молили,

Здержуйтеся від пустоти,

Не робіть батькам гризоти.

Анґел 2:

В хаті клопіт не ведіть.

Із сусідами, звичайно,

Не сваріться, бо не файно.

Кожен з Вас запам’ятав,

Як важко Ірод умирав.

Він не хотів по правді жити,

Бога не хотів любити,

Все в гріхах бенкетував,

Чорту душу продавав,

Анґел 1:

Шляхом Ірода не йдіть,

До Бога ся поверніть,

То Вас Бог буде любити,

Буде Вас благословити,

Пошле Вам щасливу долю

І удома, і на полю.

Пастушок 1:

Добре сталось, слава Богу,

Тож збираймося в дорогу.

Пастушок 2:

Але заки вийдем з хати,

Треба щастя побажати.

Пастушок 3:

Дім добром обдарувати

Пастушок 4:

(урочисто говорить і засіває):

Віншуєм вам нині усі добрі люди,

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить, біда хай загине!

Бувайте здорові разом з діточками,

Нехай смутку й горя не буде між вами,

Худібка і джмілка нехай виростає,

А град, вогонь, туча - Нехай вас минає.

Нехай добре родить жито і пшениця,

Усякеє збіжжя, усяка пашниця.

Христос ся рождає!

Звіздар:

Господарі, прощавайте!

Хай минає усе лихо,

Нехай Біда сидить тихо.

Тож збираймося в дорогу,

Заспіваймо славу Богу.

(Жид з торбною)