Тема уроку. Київська Русь за наступників Ярослава. Володимир Мономах.

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого; працювати над поняттями “міжусобні війни”, “народні повстання”, показати, що завдяки зусиллям таких вольових, талановитих політиків як Володимир Мономах і його син Мстислав, на деякий час вдалося зупинити процес політичного роздроблення держави. Розвивати вміння учнів порівнювати історичні явища та події, оцінювати їх значення, працювати з писемними джерелами; розкривати значення історичних осіб, виховувати повагу до історичного минулого своєї вітчизни.

Обладнання: карта “Давньоруська держава – Київська Русь”, атласи з історії України.

Структура уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Правління Ярославичів.

2. Боротьба з кочовиками.

3. Повстання киян 1068 р.

4. Боротьба за київський стіл між Ярославичами.

5. Любецький з’їзд князів.

6. Володимир Мономах – людина і політик.

7. Правління Мстислава Володимировича.

IV. Підсумковий етап.

V. Домашнє завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. З діяльністю якого князя ми знайомилися на минулому уроці?

2. Чому за Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшого розвитку?

3. Коли помер Ярослав Мудрий?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Читаю уривок з книги О. Олеся “Княжа Україна” ст. 89. Бесіда: Що заповідав Ярослав Мудрий своїм синам?

Сьогодні на уроці ми познайомимося з тим, чи виконали сини Ярослава Мудрого його заповіт. Ми дізнаємося про правління Ярославичів, про боротьбу з новими ворогами - половцями, про князівські з’їзди та їх рішення, про діяльність Володимира Мономаха.

Як досвідчений і мудрий політик Ярослав усвідомлював неминучість боротьби за владу між синами після своєї смерті. Щоб запобігти цьому, Ярослав склав заповіт, у якому йшлося про порядок успадкування великокнязівської влади та розподіл між синами території імперії на окремі володіння – уділи. Київ, Новгород, Деревлянська та Турово-Пінська землі дісталися старшому синові Ізяславу; Чернігів із Сіверською землею – Святославу; Переяслав із Південним Лівобережжям – Всеволоду; Волинська земля – Ігорю; Смоленська – В’ячеславу, Галицька – племіннику Ростиславу Володимировичу; Полоцька – троюрідному племіннику Всеславу Брячиславичу. На старшого сина Ізяслава, як на князя Київського, покладалася роль глави держави.

Був запроваджений новий порядок престолонаслідування. На дошці з допомогою табличок роблю дві схеми:

Принцип престолонаслідування, введений

Ярославом Мудрим

Батько

Молодший

син

Син

З кою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип успадкування київського столу? (Щоб запобігти розпаду держави).

Слабкість влади великого князя Ізяслава виявилася відразу ж, оскільки Святослав і Всеволод відмовилися її визнавати. Не маючи сил відстояти одноосібність свого правління, Ізяслав погодився на спільне з братами керівництво державою. Так виник тріумвірат Ярославичів, які правили країною майже 15 років, спільно вирішували найважливіші політичні справи. Вони усунули від державного життя молодших братів – Ігоря та В’ячеслава, а після смерті останніх прибрали їхні володіння до своїх рук. Зрозуміло, що несправедливо обділені родини молодших Ярославичів затаїли образу і згодом взяли активну участь у боротьбі за владу. Ці та інші князі-сироти, яких позбавляли уділів, отримали назву ізгоїв.

Кожний з Ярославичів насамперед прагнув задовольнити власні інтереси, менш за все дбаючи про державні справи. Вони не спромоглися завчасно оцінити загрозу з боку половців (кипчаків). Влітку 1068 року у битві на річці Альті Ізяслав, Святослав і Всеволод зазнали жорстокої поразки від половців. Безпорадність князів, які допустили безжальне пограбування населення Переяславщини і Київщини половцями, викликала гостре невдоволення киян. Вони зібралися на віче і звернулися до Ізяслава з вимогою дати зброю і коней для боротьби з половцями. Оскільки той відмовився, 15 вересня почалося повстання. Ізяслав втік до Польщі. Повернути київський стіл йому допоміг польський король Болеслав ІІ Сміливий. Вступивши в місто, Ізяслав учинив жорстоку розправу над киянами.

Позитивною стороною діяльності тріумвірату Ярославичів став подальший розвиток законодавства. У 1072 році Ізяслав, Святослав, Всеволод, бояри і вище духовенство на з’їзді затвердили новий збірник законів – “Правда Ярославичів”. Значення “Правди Ярославичів” полягало насамперед у розробці правових норм, які мали регулювати феодальні відносини, що розвивалися в суспільстві.

Невдовзі після прийняття “Правди Ярославичів” відносини між братами погіршилися. Тріумвірат розпався. Святослав і Всеволод виступили проти Ізяслава. Великим князем київським став Святослав, а після його смерті в 1076 році влада перейшла до Всеволода, який князював до своєї смерті в 1093 році.

Головними претендентами на київський стіл стали переяславський князь Володимир Мономах і його двоюрідний брат Святополк Ізяславович. Щоб припинити князівські усобиці був скликаний з’їзд князів у Любечі. Учні читають п.2 § 12. Проводжу гру “Чиста дошка”. На дошці записую питання: 1.Які князі були присутні на з’їзді в Любечі? 2.Які рішення були прийняті? 3. Як ви вважаєте, в чому історичне значення цих рішень? 4.Чи були ці рішення виконані? 5.Що послужило причиною нової усобиці? 6.Які рішення були прийняті на з’їзді в Увітичах? Учні відповідають на ці питання, якщо відповіді правильні – питання з дошки витираються. Якщо учні на всі питання дадуть правильні відповіді, дошка залишиться чистою.

Висновок: князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин й уникнути усобиць, однак відіграли позитивну роль в організації боротьби проти половців. Походи проти половців очолив енергійний Володимир Мономах. Йому вдалося об’єднати сили семи князів. Об’єднані сили князів здобули перемоги над половцями в 1103 і 1111 роках.

Святополка в народі не любили. По його смерті у 1113 році київське віче запросило на князівський стіл Володимира Всеволодовича Мономаха.

Заслуховуємо повідомлення учнів про Володимира Мономаха.

“Володимир був сином Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Константина ІХ Мономаха Анастасії. Став він великим київським князем у похилому віці, в 60 років.

Після тривалих міжусобних битв період правління Володимира Всеволодовича став часом розквіту Київської Русі. Фактично відновилася одноосібна князівська влада. Всі князі корилися йому, знаючи не лише важку руку Володимира, а й справедливу вдачу. За своє правління Мономах здійснив 83 великі походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких ханів. Кочовики більше не турбували Русь, що дало можливість зосередитися на внутрішніх проблемах. Удосконалюючи управління державою, Мономах вніс зміни й доповнення до “Правди Ярославичів”, відомі під назвою “Уставу”.

Рішуче відстоявши кордони від зазіхань інших князів, Мономах у своїх руках зосередив три чверті руських земель.

Як і його попередники, мав династичні зв’язки з правителями європейських держав: був одружений з дочкою англійського короля, сину Мстиславу висватав доньку шведського короля.

Наприкінці князювання Володимир спробував оцінити свою політичну діяльність, бажаючи передати власний досвід нащадкам. Результатом його міркувань стало “Повчання дітям”.

Робота в парах – учні читають уривок з “Повчання дітям” і готують відповідь на питання: Які моральні якості людини цінував Володимир Мономах?

В 1125 р. Володимир Мономах помер. Він скінчив життя у розквіті могутності й слави, у великій пошані серед усіх верств руського суспільства. На кілька століть він залишився недосяжним ідеалом правителя, здатного боронити рідну землю та вгамувати внутрішні чвари. За висловом літописця, Мономах “просвітив Руську землю, як сонце”.

Наступником Володимира Мономаха на київському столі став його старший син Мстислав. Як і його батько, він дбав про зміцнення держави, здійснив кілька успішних походів проти половців, загнавши їх за Дон і Волгу. Воював з литовцями, з чуддю.

Мстислав мав династичні зв’язки з європейськими монархами. Після смерті Мстислава Володимировича Київська держава остаточно розпалась на окремі князівства.

IV. Підсумковий етап – оцінка діяльності учнів на уроці

V. Домашнє завдання. Опрацювати зміст § 12, позначити на контурній карті походи Мономаха, продумати відповідь на питання: Чому літописець сказав, що Мономах “просвітив Руську землю, як сонце”?