Напишите пожалуйста своими словами.

[email protected] в категроии Языкознание, филология, вопрос открыт 26.03.2018 в 13:14

На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики й похилі верби. Далі вгору йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном.

А на другому боці лежали іскристі, рівні луки.

На світанку клювали невеликі лящі та язі. Але, захопившись красою теплого ранку, я проґавив кілька разів рибу і перестав стежити за поплавцями.

Чудесний вересневий день починався пташиним співом. Я люблю ці останні сухі, теплі дні.

Повітря прозоре й тихе, тільки ледве помітно парує вода. Ось просюркотіла крилом качка над головою і зникла в імлі, за деревами. Вона полетіла з поля на Біле озеро днювати.

На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб. Він сидів нерухомо і здавався вирізьбленим з дорогого каменю, немов штучна іграшка. Раптом ця красива пташка хлюпнула у воду, сховалась на мить і, зразу вихопившись, помчала над водою з різким свистом, схожа на синю стрілу.

Тиша... Викинувся короп і ляснув по воді. Я здригнувся і пошкодував, що така рибина не вчепилась на гачок моєї вудки.

Риба почала грати, пішла на поверхню, значить, уже навряд чи клюватиме.

Я взяв малу вудку, сів у човен і поплив на другий берег Дінця, на луг. Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття, стрілолистом. В цій затоці можна легко наловити краснопірок, плотвички, язенят, а іноді й окунь смикне