46. У котрому рядку складносурядне речення?

rif в категроии Языкознание, филология, вопрос открыт 16.07.2017 в 01:02

а. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі бабине літо (І. Нечуй-Левицький).
б. Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх щедрот і краси (І. Нечуй-Левицький).
в. Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М. Стельмах).
г. Небо осіннє, мов квітка, марніє, сохне стерня, затихають лани.
№ 47. У котрому рядку складносурядне речення?
а. Стиха долітають звуки піаніно, а думки своє снують (М. Івченко).
б. Посріблені ліси окуталися тінню, небосхил горить і віти золотить .
в. Ніхто не знає походження назви річки Псло, бо губиться вона в туманній далечі віків (І. Цюпа).
г. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією (М. Рильський).
№ 48. Котре з поданих речень є складнопідрядним?
а. В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, засланий червоним сукном (М. Коцюбинський).
б. Біда навчить, кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб .
в. Минуло кілька довгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, в гущавині дикого терника на камені (С. Васильченко).
г. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
№ 49. Котре з поданих речень є складнопідрядним?
а. Був ясний день, веселий, провесняний, до нас у хату крізь вікно одкрите вривався гомін голосних потоків (Леся Українка).
б. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).
в. Душа моя плаче, душа моя рветься, та сльози не ринуть потоком буйним (Леся Українка).
г. Серед людей її покоління, що стали на боротьбу, майже не було слабкодухих (З газети).
№ 50. Котре з поданих речень є складнопідрядним?
а. Чорні голі дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками, і, наче мертві, не ворушилися од вітру (М. Коцюбинський).
б. Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега .
в. Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась огнем блискавиці (Леся Українка).
г. Коли буду я навіть сивою і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось, може, ніякою (Л. Костенко).