Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

Кафедра теорії

економіки та менеджменту

РЕФЕРАТ

На тему:

КЕЙНСІАНСЬКА РЕВО-ЛЮЦІЯ В МАКРО-ЕКОНОМІЦІ

Підготував: студент групи МО-12

Сидун Олексій

Перевірила: Галазюк Н.М.

Луцьк

2002

План:

1. “Загальна теорія...” Кейнса.

2. Кейнсіанський хрест.

3. Економіка у стані рівноваги.

4. Модель IS-LM.

5. Кеннеді, Кейнс і зниження податків 1964 року.

Я доведу, що постулати класичної теорії можна застосувати тільки до особливого, а не загального випадку... Крім того, характерні риси цього особливого випадку, який розглядає класична теорія, не мають нічого спільного з рисами економічного суспільства, в якому ми живемо. Тому проповідування згаданих постулатів вводить в оману і призводить до згубних наслідків, коли їх намагаються застосувати на практиці.

Джон Мейнард Кейнс, “Загальна теорія...”

З поміж усіх е-них спадів особливо масштабною, руйнівною та повчальною була Велика депресія у 1930-х роках. Упродовж цього періоду населення США та багатьох інших країн переживало масове безробіття і значне зниження доходів.

Цей спустошливий спад змусив багатьох економістів засумніватися в обґрунтованості класичної е-ної теорії. З позицій класичної теорії пояснити депресію неможливо. Після Великої депресії багато економістів зрозуміли, що потрібна нова модель, яка пояснила б такий значний та несподіваний економічний спад і запропонувала заходи державної політики для зменшення е-них труднощів, з якими зіткнулось стільки людей.

У 1936 році англійський економіст Джон Мейнард Кейнс опублікував книгу під назвою “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”, яка революціонізувала е-ну науку. Кейнс запропонував новий підхід до аналізу е-ки, який він подав як альтернативу класичній теорії. Теорія Кейнса одразу стала предметом гострої полеміки. В ході дискусії навколо “Загальної теорії...” поступово складалось нове розуміння причин е-них коливань.

Кейнс припускав, що недостатній сукупний попит є причиною низького рівня доходів і високого безробіття, що притаманні е-ним спадам. Він критикував класичну теорію за її твердження, що тільки сукупна пропозиція – капітал, праця і технології – визначає національний дохід. Економісти сьогодні поєднують ці два підходи за допомогою моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Кейнсіанський хрест.

У “Загальній теорії...” Кейнс висловив припущення, що у короткостроковому періоді сукупний дохід в е-ці визначають здебільшого видатки домогосподарств, фірм та уряду. Чим більше люди готові витрачати, тим більший обсяг товарів і послуг фірми можуть продати. Чим більше фірми можуть продати, тим більший обсяг продукції вони вироблятимуть і більшу к-ть робітників найматимуть. Отже, за Кейнсом, основною проблемою у роки спадів та депресій є те, що сукупні видатки недостатні. Кейнсіанський хрест – намагання пояснити цю ідею за допомогою моделі.

Побудову кейнсіанського хреста розпочинають зі з’ясування відмінності між фактичними і запланованими видатками. Фактичні видатки – це сума, яку домогосподарства, фірми та уряд витрачають на купівлю товарів і послуг; фактичні видатки дорівнюють валовому внутрішньому продуктові е-ки (ВВП). Заплановані видатки – це сума, яку домогосподарства, фірми та уряд хотіли б витратити на товари і послуги. Чому фактичні видатки можуть відрізнятися від запланованих? Річ у тім, що фірми нерідко змушені робити незаплановані інвестиції у запаси, якщо рівень продажу несподівано відмінний від очікуваного. Якщо фірми продають меншу к-ть продукції, ніж запланували, їхні запаси зменшуються. Оскільки такі незаплановані зміни у запасах розглядають як інвестиційні видатки фірм, фактичні видатки можуть бути вищі або нижчі від запланованих.

Розглянемо визначники запланованих видатків. Припустімо, що е-ка закрита, тому чистий експорт дорівнює нулю. Візьмемо заплановані видатки Е у вигляді суми споживання С, запланованих інвестицій І та державних закупівель G:

Е=С+І+G.

Додамо до цього рівня функцію споживання:

С=С(Y-T).

З цього рівняння випливає, що споживання залежить від використовуваного доходу (Y-T), який дорівнює різниці сукупного доходу Y і податків Т. Для простоти аналізу вважаємо, що рівень запланованих інвестицій незмінний:

І=І`, G=G`, T=T`.

Об’єднавши ці п’ять рівнів одержимо

E=C(Y-T`)+I`+G`

З рівняння видно, що заплановані видатки є функцією доходу Y, рівня запланованих інвестицій I` та змінних фіскальної політики G` I T`.

Економіка у стані рівноваги.

Наступним компонентом кейнсіанського хреста є припущення, що е-ка перебуває у стані рівноваги, коли фактичні видатки дорівнюють запланованим. Це припущення випливає з того, що коли люди реалізують свої плани, у них немає підстав для зміни своєї поведінки. Y як і ВВП дорівнює не лише сукупному доходові, а й загальним фактичним видаткам на товари і послуги. Отже умову рівноваги можна записати як:

Фактичні видатки = заплановані видатки.

Y=E.

незаплановане зменшення запасів

Заплановані видатки

видатки, Е

Заплановані видатки

А E=C+I+G

Незаплановане нагромадження запасів

45^о

Рівноважний

дохід

Графік 1: Кейнсіанський хрест. Стан рівноваги у кейнсіанському хресті досягається у точці А, де дохід (фактичні видатки) дорівнює запланованим видаткам.

Як же е-ка досягає стану рівноваги? Важлива роль у цьому процесі належить записам. Якщо е-ка не перебуває у стані рівноваги, відбуваються незаплановані зміни у запасах фірм, що спонукає їх змінювати рівні в-ва. Зміни в-ва впливають на сукупний дохід і загальні видатки, що спрямовує е-ку до стану рівноваги.

Загалом кейнсіанський хрест показує, як визначається дохід Y за даних рівнів запланованих інвестицій І та складових фіскальної політики G I T. Цю модель можна використати для аналізу напряму зміни доходу у разі зміни однієї із цих екзогенних змін.

МодельIS-LM.

Нині основним тлумачення теорії Кейнса є модель сукупного попиту, так звана модель IS-LM. Завдання цієї моделі – показати, які чинники визначають рівень національного доходу за будь-якого рівня цін. Є два способи тлумачення змісту цієї моделі. По-перше, модель IS-LM можна розглядати як таку, що показує чинники зміни доходу у короткостроковому періоді за незмінного рівня цін. По-друге, модель IS-LM можна тлумачити як модель, яка виявляє, що спричиняє переміщення кривої сукупного попиту. Ці два підходи до моделі еквівалентні, оскільки у короткостроковому періоді за незмінного рівня цін переміщення кривої сукупного попиту змінює рівень національного доходу.

Двома складовими моделі IS-LM є, що не дивно, крива IS та крива LM. IS означає “інвестиції” та “заощадження”. Крива IS відображає ситуацію на ринку товарів та послуг. LM означає “ліквідність” та “гроші”. Крива LM відображає пропозицію грошей та попит на них. Оскільки процентна ставка впливає як на інвестиції, так і на попит на гроші, саме ця зміна пов’язує обидві частини моделі IS-LM. Модель відображає, як взаємодія цих ринків визначає положення і нахил кривої сукупного попиту, а отже, і рівень національного доходу у короткостроковому періоді.

Кеннеді, Кейнс і зниження податків 1964 р.

Коли Джон Кеннеді став у 1961 році президентом США, він привів у Вашингтон декількох блискучих молодих економістів для роботи у Раді е-них консультантів. Ці економісти, виховані на теорії Кейнса, винесли ідеї Кейнса на найвищий рівень е-ної політики. Однією з перших рекомендацій Ради був план збільшення національного доходу шляхом зниження податків. Його реалізація призвела до істотного зниження прибуткового податку з громадян і податку з прибутку корпорацій. Зниження податків мало стимулювати видатки на споживання та інвестиції і збільшити рівні доходу та зайнятості. Згідно з теорією економіки пропозиції, зі зниженням прибуткового податку працівники привласнюють вищу частку своїх заробітків, тому пропозиція праці істотно зростає, що збільшує сукупну пропозицію товарів та послуг. Натомість кейнсіанці наголошують на впливі зниження податків на сукупний попит. Вони розглядають зниження податків у 964 році як успішний досвіді стимулювання фіскальної політики і підтвердження економічної теорії Кейнса.

Література:

• С.Будаговська. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998.

• П.І.Юхименко. Історія економічних вчень. – К., 2000.

• Н.Григорі Манків. Макроекономіка. – К., 2000.