Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Контрольна робота з макроекономіки

на тему: «Дослідження основних макроекономічних ринків Японії»

Суми – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ТОВАРНИЙ РИНОК

2. РИНОК ПРАЦІ

3. ГРОШОВИЙ РИНОК

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Мета роботи. Основним завданням аналітичної роботи було проаналізувати економіку Японії та вплив економічної ситуації в останній час на різні ринки країни, зокрема ринок праці, товарний та фінансовий ринок.

Об’єкт та предмет завдання. Об’єктами нашого аналізу є ринок праці, товарний ринок та фінансовий ринок. В ролі предмету аналізу виступають макроекономічні показники, що характеризують відповідні ринки. Саме на основі них ми будемо робити висновки нашого дослідження

Методи дослідження. Для виконання аналітичної роботи нами було використано наступні загальноприйняті методи економічного аналізу:

• метод аналізу та синтезу;

• системно-функціональний метод;

• економіко-математичне моделювання.

Завдання. Завданням нашої роботи полягало у тому, щоб визначити як змінилася ситуація на кожному з ринків Японії та економіки в цілому протягом останніх років та з’ясувати причини змін.

Інформаційна база. В процесі виконання аналітичної роботи ми мусили оперувати новітніми інформаційними даними, а для цього найкраще підходять саме Internet-джерела. В процесі пошуку даних особлива увага надавалась статистичним макропоказникам.

1. ТОВАРНИЙ РИНОК

Японія - високорозвинена індустріально-аграрна країна. Вона займає 3-е місце у світі за об'ємом промислового виробництва і 4-е - по експорту капіталу.

На світовому ринку Японія - постачальник продукції складних наукомістких галузей промисловості, сучасних конструкційних матеріалів. У країні здобувають кам'яне вугілля, природний газ, нафту, залізну руду і ін., проте більшість корисних копалини Японія імпортує. Широко розвинені чорна і кольорова металургія, машинобудування, виробництво морських судів, побутових електронних приладів, роботів і гнучких виробничих систем, аудіо- та відеотехніки, випуск електроніки, легкових і вантажних автомобілів, хімічна і текстильна промисловість.

Найзначущіші експортні галузі – кораблебудування і машинобудування, хімічна промисловість, а також виробництво комп'ютерів (телекомунікації, промислові автомати і роботи). Хоча вся сировина, а також більшість продуктів харчування імпортується, Японія має позитивний торговий баланс.

На представлених нижче таблицях ми можемо побачити картину зміни валового внутрішнього продукту протягом останніх п’яти років, включаючи як реальний, так і номінальний показники.

Таблиця 1.1 – Реальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього впливають

Рік, квартал

ВВП (реальний, єни)

Витрати споживачів

Державні закупки

Внутрішні інвестиції

Чистий експорт

Експорт

Імпрот

2004

5265777

2899649

933897

1203788

141108

687950

546843

2005

5367622

2936146

948434

1241578

157211

735843

578632

2006

5477093

2979731

952034

1247393

203924

806995

603071

2007

5605110

3004288

970517

1257937

262765

874909

612143

2008

5566178

3022514

978451

1195503

272828

890727

617899

2009 (ІІІ квартали)

3897993

2228030

742049

779734

98316

483513

385197

Таблиця 1.2 – Номінальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього впливають

Рік, квартал

ВВП (номінальний, єни)

Витрати споживачів

Державні закупки

Внутрішні інвестиції

Чистий експорт

Експорт

Імпрот

2004

4983284

2783104

894680

1131586

96260

662863

566603

2005

5017344

2794893

906018

1168849

69560

719127

649567

2006

5073648

2828843

907033

1184666

63485

817563

754078

2007

5158066

2841198

924172

1206714

86324

908304

821980

2008

5075635

2871828

940737

1171542

7356

884937

877581

2009 (ІІІ квартали)

3537410

2079918

685397

744763

309

425735

425426

Згідно з останніми статистичними даними, економіка Японії виходить зі стану рецесії, у якій вона перебувала протягом останніх п’яти років. Із початком цього року японська індустрія знову потрапила в чорну смугу невдач.

Уперше зараз за кілька місяців поточного року в економіці країни спостерігають зростання. Зокрема, валовий внутрішній продукт протягом січня-травня збільшився на 1,4%. 

Дані цифри відповідають щорічному економічному приросту на 5% і перевищують показники Сполучених Штатів за той же період. Як зазначають економічні експерт радіо ВВС, згаданому приросту сприяли активізація споживчого попиту та збільшення експорту автомобілів та електроніки в США та країни Азії. 

Як бачимо за ці останні роки ВВП реальний завжди перевищує ВВП номінальний. Це призводить до встановлення такої ситуації в державі як дефляція (падіння загального рівня цін в національній економіці). Графічне представлення описаних даних маємо нижче:

Рисунок 1.1 – Гістограма зміни рівня реального і номінального ВВП Японії за остання п’ять років

Рисунок 1.2 – Крива зміни індексу цін Японії за останні п’ять років

Ще в кінці листопаду прем'єр-міністр Японії Юкіо Хатояму вперше визнав, що економіка країни "висхідного сонця" виявилася в стані дефляції, яка загрожує замкнутим кругом падіння цін і згортання виробництва.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) рекомендувала Банку Японії в цих цілях продовжувати надм'яку монетарну політику і збільшити об'єми викупу держоблігацій.

Для того, щоб визначити величину внутрішнього валового продукту, що припадає на душу населення, необхідно значення реалного ВВП поділити на загальну чисельність людей, які мешкають в даній державі.

Маємо наступні результати:

Таблиця 1.3 – Величина ВВП на душу населення Японії (дол. США)

Роки

Рівень ВВП

Роки

Рівень ВВП

1997

36857

2003

31368

1998

33655

2004

33708

1999

30164

2005

36559

2000

34459

2006

35752

2001

37567

2007

34131

2002

32554

2008

34274

Рисунок 1.3 – Зміна величини ВВП на душу нас. за останні 12 років

Наступним етапом дослідження є вивчення індексу споживчих цін Японії. Для аналізу було взято дані за останні п’ять років. Як бачимо, їхні величини майже не мінялися, що говорить про дбайливе ставлення з боку держави до свого населення, не дивлячись навіть на певні кризові економічні тенденції у світі.

Зокрема, це також ілюструє стійкий ВВП на душу населення.

Таблиця 1.4 – Зміна індексу споживчих цін Японії за останні шість років

Рік, місяць

Індекс спож. цін

2004

100,3

2005

100,0

2006

100,3

2007

100,3

2008

101,7

2009

100,5

Проаналізуємо зміну індексу споживчих цін промисловості Японії на основні види виробництва:

Таблиця 1.5 – Зміна індексу споживчих цін промисловості за останні п’ять років на основні види товарів

Рік

Хім. промисловість

Нафт. і вуг. промисловість

Залізо і сталь

Кольорові метали

Транспорт

Точне машинобуд.

2006

115,9

180,7

147,0

185,8

98,6

95,4

2007

120,1

195,8

154,0

194,0

99,1

95,4

2008

125,3

244,1

186,7

186,3

97,7

93,6

2009

109,0

159,6

162,8

147,9

98,5

92,6

Проаналізувавши ці цифри, бачимо, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік), впали ціни на транспорт і точне машинобудування. Це є результат зниження попиту на дані товари, тому для врегулювання цієї ситуації виробники змушені знижувати цінову планку.

На відміну від світової більшості в цій Японії спостерігається поступове зниження цін, тобто дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва.

Це може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, що потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

2. РИНОК ПРАЦІ

Японія, в силу свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом, дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної кон’юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а «консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш традиційних для Заходу форм бізнесу – підприємства більше не нагадують замкнуті родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп’ютеризації та росту ризиків у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше знайти роботу, - «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно зросло (табл. 2.1), і в серпні цього року склало майже 6% за офіційними даними, тоді як спеціалісти говорять про більші значення – 7-9%, що для Японії є практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це представники вікової категорії 15-29 років (табл. 2.1). Таке безробіття серед молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а не в майбутньому.

Таблиця 2.1 – Рівень безробіття в Японії

Рік

Населення працездатного віку

Робоча сила

Не включені до робочої сили

Рівень зайнятості, %

Рівень безробіття, %

Безробіття серед молоді, %

Всього

Зайняті

Безробітні

2006

11020

6657

6382

275

4355

57,9

4,1

8,0

2007

11043

6669

6412

257

4367

58,1

3,9

7,7

2008

11050

6650

6385

265

4395

57,8

4,0

7,2

2009

11049

6627

6289

337

4418

56,9

5,1

8,75

Інша тенденція, також пов’язана з переходом до західної системи господарювання, – це зниження середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо, має місце так звана тринадцята зарплата.

Таблиця 2.2 – Середня заробітна плата

Рік

Заробітна плата, тисячі ієн на місяць

2006

425,1

2007

411,4

2008

411,5

2009

357,6

Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.

Таблиця 2.3 – Структура зайнятості

Рік

Загальна зайнятість

Найняті

Всього

Чоловіки

Жінки

Постійна робота

Тимчасова робота

Проектна робота

2006

6 382

5 472

3 194

2 277

4 702

659

110

2007

6 412

5 523

3 226

2 297

4 751

664

108

2008

6 385

5 524

3 212

2 312

4 767

649

108

2009

6291

5458

3152

2305

4715

640

102

Здійснимо також порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці – торгівля, на третьому – охорона здоров’я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року, але тенденція є досить стійкою і пов’язаною з багатовіковим розвитком японської економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій промисловості та транспорті.

Рисунок 2.1 – Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства

Отже, ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.

3. ГРОШОВИЙ РИНОК

Національна грошова одиниця Японії – єна. Вона була введена в 1870 році (одна єна дорівнює 100 сенів).

Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ). В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його капіталу належать уряду, 45% – фінансовим інститутам, страховим компаніям та іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%. Решта прибутку йде до державного бюджету.

В залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):

1. M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;

2. М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;

3. М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;

4. М3 (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

Середня місячна сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 – Середні місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)

Рік

M3

M2

M1

M0

Депозитні гроші

Квазі-гроші

Депозитні сертифікати

2004

1023,4487

688,9341

448,4688

67,7505

380,7183

553,3713

21,6086

2005

1028,5078

701,3744

469,3431

69,4736

399,8695

536,8245

22,3403

2006

1025,2024

708,4266

483,2384

70,8101

412,4283

519,8439

22,1201

2007

1026,9908

719,5765

482,8486

71,8396

411,009

521,4723

22,67

2008

1034,6856

734,5827

480,3928

72,2629

408,1299

530,8927

23,4001

2009

1052,39

753,57

482,588

72,65

409,938

545,436

24,368

Також можемо спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :

Рисунок 3.1 – Графік тенденції зміни величини грошових агрегатів Японії за 2004-2009 роки

Таблиця 3.2 – Відносні зміни середніх місячних значення грошових агрегатів Японії за 5 останніх років (трлн. єн)

Рік

M3

M2

M1

M0

2004

-

-

-

-

2005

5,0591

12,4403

20,8743

1,7231

2006

-3,3054

7,0522

13,8953

1,3365

2007

1,7884

11,1499

-0,3898

1,0295

2008

7,6948

15,0062

-2,4558

0,4233

2009

17,7064

18,9853

2,1952

0,3871

Спостерігаючи за даними таблиці 3.2 можемо помітити наступну тенденцію:

• зменшення відносного приросту високоліквідних активів (M0 і M1) та збільшення приросту низько ліквідних (M2 і M3).

Отже відбувається зменшення кількості реальних грошей, за які люди можуть купувати товари та послуги. Збільшується обсяг так званих квазі грошей, які є досить високоліквідними, через їх сутність (вони є просто записом числа на рахунку в банку).

Таблиця 3.3 – Ставки по кредитам та депозитам

Японія

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

кредит

3,51

2,07

1,97

1,87

1,82

1,77

1,68

1,67

депозит

0,90

0,07

0,06

0,04

0,04

0,08

0,27

0,68

Із результатів таблиці видно, що порівняно з 1995 роком відбувся значний спад ставок по кредитам. Подібна тенденція спостерігається і за ставками депозитів, хоча починаючи з 2005 року, відбувається значне підвищення їх рівня.

Державний борг.

На кінець червня 2009 року державний борг Японії досяг рекордної позначки у 860 трлн ієн (близько 9 трлн доларів ), що складає 6,74 млн. ієн (близько 70 тис доларів) на душу населення країни.

На кінець 2008 фінансового року (31 березня 2009 р) сума боргу становила 849 трлн ієн (8,75 трлн. дол.). Експерти Мінфіну припускають, що протягом поточного фінансового року він може зрости до 924 трлн ієн (9,5 трлн дол. за поточним курсом).

Таблиця 3.4 – Державний борг Японії у % до ВВП

Борг

Середнє 1993-2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Чистий

42,8

76,5

82,7

84,6

84,3

80,4

87,8

103,6

114,8

136,3

Валовий

117,3

167,2

178,1

191,6

191,3

187,7

196,3

217,2

227,4

234,2

Основну частину боргу становлять державні цінні папери і зобов'язання на загальну суму близько 684,5 трлн ієн (7 трлн. дол.). З 31 березня 2009 року цей показник зріс на 4 трлн ієн (41 млрд. дол.).

Таблиця 3.5 – Державний борг Японії (млрд. ієн)

Фінансовий рік

Всього

Облігації

Векселя

Позики

Власник кредиту

Уряд

Банк Японії

Інше

1999

492970

343134

44193

105643

230839

79180

182951

2000

538386

380655

47639

110093

224843

72726

240818

2001

607312

448163

49603

109546

253514

70246

283552

2002

668761

504254

57486

107021

276517

76710

315534

2003

703148

556416

86126

60606

124812

80410

497926

2004

781552

626363

96076

59112

138208

75911

567433

2005

827481

670579

97627

59274

141107

70441

615932

2006

834379

674122

100974

59282

110307

67005

657067

2007

849240

684328

107753

57159

89418

63228

696593

2008

846497

672849

116082

57566

66114

62569

717815

2009

864677

674631

133586

29397

62505

59802

742371

Як бачимо японці схильні до погашення витрат на різноманітті кризові ситуації, за допомогою зовнішнього боргу. Це не є досить добрим оскільки:

1. зовнішній борг в Японії постійно зростає;

2. рівень боргу майже вдвічі більший за рівень ВВП;

3. до недавнього часу малі ставки рефінансування почали зростати.

А позику все ж таки колись доведеться повертати.

Бюджет Японії на 2010 рік.

Нещодавно був оприлюднений проект бюджету Японії на 2010 фінансовий рік (починається з 1 квітня). Бюджет стане рекордним за видатками, які досягнуть 92,3 трильйона ієн (більше трильйона доларів).

Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати за рахунок запозичень, обсяг яких складе 44,3 трильйона ієн (більше 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП). Для порівняння, дефіцит бюджету США в 2009 фінансовому році склав 1,4 трильйона доларів, також опинившись біля позначки в 10% від ВВП.

Зростанням бюджетних видатків держава намагається знову поставити на ноги економіку, яка цього року, ймовірно, скоротиться на 6 %. Спад ВВП буде більшим, ніж у будь-якій іншій великій розвиненій державі.

Тим не менше, на прохання міністерств, довелося скоротити витрати на три трильйони ієн.

Загальний обсяг державного боргу Японії зараз перевищує 200 відсотків від ВВП, що є максимальним показником серед всіх країн світу. Незважаючи на це, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому рівні, ніж в інших країн G7. Це дозволяло Японії позичати кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку (зовнішній держборг Японії порівняно невеликий).

Проте останнім часом ставки стали рости. Різниця між ставками довгострокових 30-річних і дворічних зобов'язань досяг 2,11%, що є максимумом за чотири роки. Така різниця показує побоювання ринку з приводу управління держборгом.

Дії Центрального банку Японії

Світова фінансова криза не обійшла стороною і одну з найбільших економік азіатського регіону – Японію. У 2008 році ставка рефінансування центробанку країни сонця, що сходить була знижена з 0,5% спочатку до 0,3%, а потім до 0,1%. На цьому рівні вона зберігалася весь 2009 рік.

В 2009 рік, що минає Банк Японії завершив очікуваним збереженням ставки рефінансування на колишньому рівні - 0,1%, заявивши при цьому, що не стане миритися з постійним зниженням споживчих цін. Також центробанк країни вирішив збільшити пропозицію ліквідності на фондових ринках Японії шляхом покупки облігацій та інших цінних паперів на суму 116 мільярдів доларів. Дані кроки, як було заявлено, будуть проводитися в рамках антикризової політики японського уряду, що включає в себе заходи по боротьбі з дефляцією та подорожчанням курсу ієни до долара, що підриває основи японського експорту.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши найголовніші економічні ринки Японії можна стверджувати, що дана країна є досить цікавою та особливою в деяких економічних аспектах.

Першим ми аналізували товарний ринок і дійшли висновку, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік), ціни на транспорт і точне машинобудування впали. Це було результатом зниження попиту на дані товари. Щоб врегулювати ситуацію, що виникла виробники змушені були знижувати цінову планку. На відміну від світової більшості, в Японії спостерігається дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва, що може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, яке у свою чергу потягне за собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя населення.

Проаналізувавши ринок праці в Японії, ми дійшли висновку, що він є своєрідним і неповторним. Японці живуть в добу змін, в результаті чого положення молоді, жінок та інших малозахищених груп населення стало нестабільним, що впливає на структуру зайнятості та безробіття. Пожиттєвий найм відживає свій час, і перші, хто це помітив, – молодь та люди, котрі раніше отримували зарплату, що залежала від стажу. В результаті назрів конфлікт між економікою та традицією підтримки старших членів суспільства. Хоча при цьому багато особливостей, наприклад структура зайнятості, відчуває незначні зміни. Причиною зростання безробіття є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Причиною ж нестабільності є перехідні зміни в усталеному порядку ведення господарства. Після проходження даної системи, відбудеться стабілізація.

На фінансовому ринку Японії відбувається зменшення кількості реальних грошей та збільшення обсягу квазі грошей. Значний спад ставок по кредитам та депозитам був до 2005, після чого їх рівень підвищується. Всі фінансові проблеми японці чомусь вирішували за допомогою державних кредитів. На разі Японія має державний борг близько 9 трлн доларів, що складає 70 000 доларів на душу населення країни. Загальний обсяг державного боргу Японії перевищує 200 відсотків від ВВП. Тобто вони винні вдвічі більше ніж вони виробляють за рік.

Незважаючи на великий державний борг, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому рівні, ніж в інших країн Великої сімки. Що дозволяло Японії позичати кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку Але ставки почали зростати, що призвело до побоювання ринку з приводу управління держборгом, оскільки колись все ж таки доведеться повертати позику, а брати нові кредити бід великі відсотки зробить ситуацію ще гірше.

В бюджеті Японії на 2010 фінансовий рік видатки досягнуть більше трильйона доларів. Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати знову ж таки за рахунок кредиту, обсяг якого складе 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. http://www.stat.go.jp/english/index.htm

2. http://www.lenta.ru/news/2009/12/25/budget/

3. http://quote.rbc.ru/macro/country/25.shtml

4. http://www.worldstat.org/countries/japan.htm

5. http://www.boj.or.jp/en/type/law/bojlaws/bojlaw1.htm