Коломийський

економіко-правовий коледж

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Розрахунково-аналітичні

методичні прийоми

Використання у контрольно-аудиторському процесі розрахунково-аналітичних методичних прийомів дає змогу встановити загальний стан об'єктів контролю: невиконання державного замовлення випуску продукції народного споживання, зниження продуктивності праці проти запланованої, нерит-мічність виробництва продукції, збільшення браку, збитковість окремих видів продукції, перевитрати металу проти норм, неоптимальні маршрути перевезення продукції тощо.

Крім того, розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають можливість виявити фактори, які негативно вплинули на результати фінансово-господарської діяльності виробничих одиниць підприємства, об'єднання, а також встановити подальший напрям контрольно-аудиторського процесу з метою виявлення місць зосередження різних втрат і перевитрат, а також конкретних осіб, відповідальних за незадовільні результати господарювання. При проведенні контролю такі методичні прийоми поєднують із документальними.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми об'єднують економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи, які у контрольно-аудиторському процесі використовуються з ЕОМ.

Економічний аналіз у фінансово-господарському контролі і аудиті застосовується при перевірці виробництва і реалізації продукції, використанні трудових ресурсів, основних фондів і матеріалів у виробництві, виявленні перевитрат собівартості окремих видів продукції, визначенні рентабельності її, а також дійсного фінансового стану підприємства.

В умовах ринкових відносин важливим завданням контролю є виявлення фактів зменшення обсягів реалізації продукції у державній звітності за договорами з іншими підприємствами та заниження отриманого валового доходу з метою ухиляння від оподаткування.

Одним із прийомів перевірки звітних даних про вироблену і реалізовану продукцію є складання балансу товарної продукції (табл. 5.2).

Із даних табл. 5.2 видно, що на підприємстві утворився значний обсяг нереалізованої продукції. За оптовими цінами, прийнятими у плані, залишок нереалізованої продукції на кінець року становив 240 400 грн., а за собівартістю — 210 300 грн., тобто збільшився відповідно на 146 316 (240 400 - 94 084), і за виробничою собівартістю 130 238 (210 300 - 80 062) грн.

За допомогою документальних методичних прийомів у процесі контролю за даними бухгалтерського обліку на рахунках "Основне виробництво", "Готова продукція", "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги", "Реалізація" і "Внут-рішньосистемний відпуск товарів, робіт і послуг" встановлюють, ким випущено товарну продукцію, коли оприбутковано на складах, чому не відвантажено покупцям або чому

Таблиця 5.2

Баланс товарної продукції, випущеної і реалізованої за підконтрольний період швейним об'єднанням 'Талант", грн.

№ пор.

Показник продукції

За оптовими цінами, прийнятими у плані

Собівартість виробнича

Джерела інформації

1

2

Фактичний залишок нереалізованої продукції на початок року

Випуск продукції

94 084

12 755 880

80 062

11 453 750

Рахунок "Готова продукція"

3

4

5

Всього

(рядок 1 + рядок 2)

Реалізація продукції

Фактичний залишок

нереалізованої продукції

на кінець року

12 849 964

12 609 564

240 400

11 533 812

11 323 510

210 300

Рахунок “Реалізація”

6

Всього

(рядок 4 + рядок 5)

12 849 964

11 533 810

не надійшла за неї оплата. Це дає змогу вивчити викривлення обліку обсягів продукції при виробництві і на стадії реалізації її покупцям. Зокрема, необхідно здійснити інвентаризацію залишку продукції на кінець року на складах підприємства. Трапляються випадки, коли фактичний залишок нереалізованої продукції відображений неправильно. Продукція реалізована, на складах її значно менше, але гроші на рахунок підприємства повністю не надійшли, а залишилися на рахунках у зарубіжних банках, відкритих на вигаданих осіб.

Статистичні розрахунки дають можливість визначити сукупний (валовий) продукт, який є сумою матеріальних благ, створюваних за певний період (переважно за рік) у галузях матеріального виробництва. Сукупний продукт виникає у результаті складних виробничих зв'язків як усередині окремих підприємств, так і між галузями. При цьому продукція одного виду використовується як вихідний матеріал при виробництві продукції іншого виду, що, природно, призводить до повторного обліку перенесеної вартості у загальній вартості виробленої продукції, наприклад використання тканин при пошитті одягу, шкіряної сировини при виробництві взуття. У зв'язку з цим плани виробництва виконуються підприємствами без особливих зусиль завдяки використанню дорогоцінної сировини.

Завданням контролю є проведення статистичних розрахунків та елімінування впливу зовнішніх факторів на виконання планових завдань підприємством, яке контролюють, тобто витрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці тощо. Крім того, у процесі контролю статистичні розрахунки використовують при встановленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, що особливо важливо для контролю виконання державного замовлення на виробництво товарів народного споживання, при контролі використання робочого часу, визначенні рівня продуктивності праці та її оплати, обчисленні індексу витрат на 1 грн. товарної продукції та інших показників, які характеризують виробничу і фінансово-господарську Діяльність підприємства.

Економіко-математичні методи використовують у фінансово-господарському контролі для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх із факторами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба

віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану, наприклад використання автомобілів при виконанні транспортного процесу. При цьому вирішують такі завдання:

скорочення нульового пробігу рухомого складу раціональним розподілом автомобілів за клієнтами і маршрутами;

зменшення відстані перевезення вантажів за допомогою закріплення споживачів за постачальниками;

підвищення коефіцієнта використання пробігу плануванням раціональних маршрутів перевезень масових вантажів і ліквідації зустрічних перевезень;

скорочення простоїв автомобілів та інших машин і механізмів під навантаженням (розвантаженням);

зниження собівартості автомобільних перевезень, збільшення прибутку (доходу), вивільнення рухомого складу (виконання заданого обсягу перевезень з меншою кількістю автомобілів).

Економіко-математичні методи застосовують при оптимі-зації розкрою тканин, коли міжлекальні відходи у швейному виробництві мінімальні.

У процесі контролю економіко-математичні методи використовують для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів.

Результати застосування розрахунково-аналітичних методичних прийомів у процесі контролю оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які додають до акта комплексного аудиту діяльності підприємства.

Таким чином, застосування у фінансово-господарському контролі й аудиті економічного аналізу, статистичних розрахунків та економіко-математичних методів (із використанням ЕОМ) підвищує наукову достовірність контролю і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин.