Параметричний резонанс
РЕФЕРАТ
на тему:
Параметричний резонанс
Розглянемо рух математичного маятника, точка підвісу якого z0 коливається вертикально з частотою со і амплітудою а:z0= = a cos t. Внаслідок коливань точки підвісу система координат, початок якої збігається з точкою підвісу, неінерціальна. Тому, слід врахувати силу інерції, яка в розглядуваному випадку дорівнює
lz = — m0 = m
2a cos
t.
Потенціал цієї сили виражається формулою
U = —lzz = —mla2 cos
cos
,
де 8 — кут відхилення маятника від вертикалі, вибраний за узагальнену координату. Функція Лагранжа в цьому разі має вигляд
L = + mgl cos
+ mla
2cos
t cos
,
а рівняння Лагранжа
Для малих коливань ( 1) це рівняння зводиться до лінійного рівняння
де = g/l.
Таким чином, коливання точки підвісу математичного маятника еквівалентне зміні з часом його параметрів:
Параметром, що залежить від часу, тут є частота
Ця залежність за певних умов, як буде показано нижче, приводить до наростання з часом амплітуди коливань, тобто до параметричного резонансу або параметричної нестійкості.
Розглянемо спочатку загальний випадок, коли функція (t) в рівнянні (40.1) є довільною періодичною функцією часу
(t + Т) =
(t)
з періодом Т — 2/
. У зв'язку з цим можна сказати, що рівняння (40.1) інваріантне відносно перетворення t→t+T. Звідси випливає, що коли
(t) є розв'язком рівняння то функція
(t — Т) теж має бути його розв'язком. З курсу диференціальних рівнянь відомо, що рівняння другого порядку завжди має два лінійно незалежні розв'язки Ql (t) і 92 (t), а будь-який інший розв'язок можна подати у вигляді лінійної комбінації цих двох розв'язків. Зокрема,
1 (t + T)= а11
1 (t) + а12
2 (t),
2 (t + T) = а21
1 (t) + a22
2 (t).
Завжди можна вибрати систему лінійно незалежних розв'язків так, щоб вони були дійсними. Оскільки аргумент t функцій 1 (t + T) і
2 (t + T) дійсний, то
1 (t + T) і
2 (t + T) також будуть дійсними. Звідси випливає, що коефіцієнти а11 в формулах дійсні; крім того, їхній визначник відмінний від нуля, інакше функції
1 (t + T) і
2 (t + T) були б лінійно залежними. Справді, якщо припустити, що визначник
то а11=, а
1 (t + T) =
1 (t) + а12
2(t + T) =
[a21
1 (t) +a22
2 (t)] =
2 (t + T)
що означає лінійну залежність функцій 1 (t + T) і
2 (t + T)/ Покажемо, що завжди можна вибрати два таких лінійно незалежних розв'язки рівняння, що зміна їх при заміні t на t + Т зводиться до множення на деякий сталий .множник, тобто
(t + T) =
. Справді, нехай
1 (t) і
2 (t) не мають такої властивості. Тоді помножимо першу рівність на деяку величину
, а другу — на
і додамо їх:
’ (t + T)
Підберемо числа і
так, щоб виконувалися різності
Це система однорідних рівнянь відносно величин і
, розв'язок якої існує, якщо
Звідси знаходимо два, взагалі кажучи, комплексно спряжених значення величини :
1 і
2, кожному з яких відповідає оди:І розв'язок системи однорідних рівнянь. Поклавши в
=
1 , знаходимо
Тоді із співвідношення
1’ (t + T)
Аналогічно для =
2, маємо
2’ (t + T)
Отже, завжди можна вибрати два таких лінійно незалежних розв'язки рівняння, щоб зміна їх при заміні t на t + Т зводилась до множення на сталий множник:
1’ (t + T)
,
2’ (t + T)
Такі ж співвідношення справедливі для похідних за часом
1’ (t + T)
,
2’ (t + T)
Формули можна записати тотожно так:
;
Звідси випливає, що функції
П1(t) = ; П2(t) =
є періодичними з періодом Т. Отже, система лінійно незалежних розв'язків рівняння має вигляд
1 (t + T)
,
2’ (t + T)
,
Сталі 1 і
2, зв'язані між собою співвідношенням, яке можна вивести так. Помножимо рівняння, які задовольняють функції
1 і
2,
;
відповідно на 1 і
2 і віднімемо від першого друге. В результаті дістанемо
звідки випливає, що вираз l (t) = = const не залежить від часу. Тому l (t + Т) = l(t). Оскільки з одного боку l (t + T) =
1 (t +T)
2 (t + T) =
1
2l(t), а з іншого — l (t+ T) = = l (t), то
1
2=1
Оскільки коефіцієнти визначника аіj дійсні, то величини 1 і
2, або дійсні, або комплексно-спряжені. Тоді, враховуючи співвідношення, покладемо
1 = еzT ,
2 = е-zT де z — комплексна число, яке можна знайти, розв'язавши рівняння.
Таким чином, використовуючи співвідношення, робимо висновок, що два лінійно незалежних розв'язки рівняння з періодичним коефіцієнтом (t) =
(t + T) можна записати-у вигляді (теорема Флоке):
1 (t + T)
,
2’ (t + T)
,
Тут П1 (t) і П2 (t) — періодичні функції з періодом Т, внаслідок чого їх можна розкласти в ряд Фуh'є
П (t) =
Якщо Re z 0, то одна з двох функцій експоненціальне зростатиме з часом. Це означає, що стан рівноваги
= 0 не е стійким. Досить будь-якого малого відхилення від положення рівноваги, щоб це відхилення потім експоненціальне збільшувалося з часом. Це явище було названо параметричним резонансом або параметричною нестійкістю.

Нравится материал? Поддержи автора!
Ещё документы из категории физика:
Чтобы скачать документ, порекомендуйте, пожалуйста, его своим друзьям в любой соц. сети.
После чего кнопка «СКАЧАТЬ» станет доступной!
Кнопочки находятся чуть ниже. Спасибо!
Кнопки:
Скачать документ