Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розвязання задачі з аналітичної Технологія візуального

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Гірничий факультет

Кафедра інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ НА ТЕМУ:

«Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки»

з дисципліни «Прикладне програмування»

Студент

^{(підпис)} (Головченко Р.В.)

^{(прізвище, ініціали)}

ерівник проекту

^{(підпис)} (Єфремова О. В.)

^{(прізвище, ініціали)}

м. Стаханов

2009 р

УІПА, гірничий факультет

(найменування вищого навчального закладу )

Кафедра інформаційних технологій

Дисципліна “Прикладне програмування”

Спеціальність 6.01010036

Курс 2. Група ДГ-К7- 1. Семестр 4

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

Головченко Радіон Вітальйович

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту «Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки»

2. Термін здачі студентом закінченого проекту до 25 травня 2009 р.

3. Вихідні дані до проекту Середовище програмування Delphi 7, бібліотека VCL. Діапазон значень на координатних осях , .

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):

Вступ, з обов’язковим посиланням на літературу, в якій вказується актуальність і ефективність програмування в середовищі Delphi 7.

Умова задачі, її аналітичне розв’язання в загальному вигляді з обов’язковим посиланням на літературу.

Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних з врахуванням градуювання осей координат. Програмування в консольному режимі, отримання результату.

Сценарій проекту розв’язання задачі в Delphi. Програмна реалізація. Алгоритми процедур. Інтерфейс проекту обов’язково повинен включати вікна для графічного розв’язання задачі з контролем введення початкових даних та контролем можливості повного графічного відображення результату; вікно з описом аналітичного розв’язання задачі в загальному вигляді; вікно з даними автора проекту. Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі.

Опис інтерфейсу з екранними копіями.

Висновки з обов’язковим переліком кількісних даних, що характеризують результати розробки.

Використані джерела.

Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) Сторінки формату А4 зі схемами алгоритмів окремих процедур.

6. Дата видачі завдання 2 лютого 2009 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№

з/п

Найменування етапів

курсового проектування

Термін

виконання

Примітки

Вступ. Математичне розв’язання задачі.

до 2.03

Розв’язання задачі в консольному режимі.

до 15.03

Розробка сценарію проекту в Delphi , алгоритмів процедур.

до 15.03

Контроль лектора,

завідувача

кафедри

Програмна реалізація проекту. Тестування проекту, внесення в проект необхідних змін та доповнень.

до 2.05

Оформлення тексту пояснювальної записки: вступ, основний текст, висновки, список джерел та додатки. Представлення проекту на перевірку керівнику.

до 7.05

Підготовка роботи до захисту.

до 15.05

Захист курсової роботи

15-25.05

Комісія

Студент _____________

(підпис)

Керівник _____________

(підпис) Єфремова Оксана Володимирівна

(прізвище, ім’я, по батькові)

2 лютого 2009 р.

Зміст

Вступ

Delphi — інтегрована система візуальної розробки додатків (1994 р.). У процесі побудови додатку розробник вибирає з палітри компонент готові компоненти, як художник, що робить крупні мазки пензлем. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи — після підключення до джерела даних їх можна вивести на форму, можна переміщуватись по даним, представляти їх у тому чи іншому вигляді.

В основі системи швидкої розробки лежить технологія візуального проектування та подійного програмування RAD (Rapid Application Development — середа швидкої розробки додатків), так що вам не треба буде думати надпрограмним кодом та реалізацією стандартних задач. Все, що вам потрібно, це підключити певний модуль (залежно від задачі) та правильно побудувати інтерфейс програми [5].

Основний упор моделі в Delphi робиться на те, щоб максимально продуктивно використовувати код. Це дозволяє дуже швидко розробляти додатки, так як вже існує раніш підготовлені об’єкти, без будь-яких обмежень.

Мова Delphi — строго типізована об’єктно-орієнтована мова, в основі якої лежить добре відомий програмістам Object Pascal. Мова цілком підтримує всі вимоги, пропоновані до об’єктно-орієнтованої мови програмування.

У стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти з 270 базових класів. Як і належить суворо типізований мови, класи підтримують тільки просте успадкування, але зате інтерфейси можуть мати відразу кілька пращурів.

Delphi генерує exe-файл, який для виконання не вимагає ніяких додаткових файлів, тобто чисті прикладні програми. Delphi має компілятором, який дозволяє створювати швидкі програми. Він забезпечує високу продуктивність, необхідну для побудови додатків в архітектурі "клієн-сервер". Цей компілятор в даний час є найшвидшим у світі, його швидкість компіляції становить понад 120 тисяч рядків у хвилину [9].

Якщо взяти до уваги і зручний інтерфейс для створення графічних оболонок, то можна з упевненістю заявити, що мова Delphi — це дуже доступна для розуміння, але в той же час і дуже потужна мова програмування.

Використання Delphi дозволяє створювати як найпростіші додаків, на розробку яких потрібно 2-3 години, так і серйозні корпоративні проекти, що призначені для роботи десятків і сотень користувачів; на цій мові дуже зручно писати як додатки до баз даних, так навіть і ігрові програми.

У Delphi можна реалізувати все, що видно на екрані під час роботи Windows-додатків: різні елементи графічного інтерфейсу (кнопки, бігунки, меню, вікна та т.п.). Підтримується робота з базами даних.

Delphi призначена не тільки для програмістів-професіоналів, її також можуть використовувати і вчителі, і лікарі, і викладачі ВУЗів, і бізнесмени, — всі ті, хто використовує комп'ютер з чисто прикладної метою, тобто для того, щоб швидко вирішити якісь свої завдання, не залучаючи для цього програмістів зі сторони.

Об’єкт дослідження:

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є точка перетину прямої з віссю координат.

Мета дослідження:

Метою є створення Windows-додатка на алгоритмічній мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi. Необхідно знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

Задачі:

На основі теоретичного матеріалу з аналітичної геометрії розробити математичне розв’язання задачі;
Виконати розв’язання задачі в консольному режимі;
Розробити сценарій проекту в Delphi та алгоритми процедур;
Виконати програмну реалізацію проекту, протестувати проект та внести до нього необхідні зміні та доповнення;
Оформити текст пояснювальної записки для захисту.

1 Математичне розв’язання задачі

1.1 Умова задачі

Необхідно знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

1.2 Аналітичне розв’язання задачі в загальному вигляді

Координати точок:

Підставляємо ці координати у систему рівнянь:

Слідом вираховуємо коефіцієнти для змінних x та y.

; ; .

Підставляємо коефіцієнти та отримуємо рівняння прямої, що проходить через точки A та B:

Так як точка лежить на вісі ординат (y), то x = 0.

Підставляємо до рівняння прямої значення x та знаходимо y, але тоді Y1 не повинна рівнятися нулю.

; .

Якщо Y1=0, оді пряма паралельна вісі ординат (y) і точки перетину не має.

1.3 Розв’язання задачі для самостійно заданих початкових даних

Задача:

Знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

Дано:

А (-3; 2); В (-1; 3); X=0.

Знайти:

Точку С, що лежить на вісі ординат.

Рішення:

Знаходимо рівняння прямої, що проходить через точки А та В. Для цього складемо систему рівнянь:

Вирішимо цю систему за допомогою визначників, де:

; ; .

Із отриманих даних складемо рівняння прямої x+y=z:

Так як х=0, то

Відповідь: С( 0 ; 3,5).

2 Сценарій розв’язання задачі в Delphi

2.1 Програмування в консольному режимі

2.1.1 Блок-схема алгоритму

початок

‘Введите координаты двух точек’

X1:= ; Y1:= ;

Z1:= ; yO:= ;

кінець

‘Точка пересечения с осью’

2.1.2 Код додатку

program Project1;

{$APPTYPE CONSOLE}

uses

SysUtils;

var

xa,ya,xb,yb,xC,xD:real;

X1,Y1,Z1,yO:real;

begin

writeln('vvedite koordinaty 2-h tochek');

readln(xa,ya,xb,yb);

X1:=yB-yA;

Y1:=xA-xB;

Z1:=xA*yB-xB*yA;

yO:=Z1/Y1;

writeln('Tochka peresecheniya s osy: ','y:',yO:4:2);

readln;

end.

2.1.3 Реакція ЕОМ

Рисунок - Реакція ЕОМ

2.2 Компоненти форми та їх властивості

Створюючи дану програму я використовував різноманітні компоненти, такі як: Edit, Label, Button, GroupBox, CheckBox, PaintBox, ColorBox, Timer, MainMenu та OleContainer.

Таблиця – Загальна характеристика компонентів:

Компонент

Піктограма

Панель компонентів

Опис

Edit (вікно редагування)

Standard

Стандартний керуючий елемент Windows для вводу та редагування однорядкових текстів.

Label (позначка)

Standard

Служить для відображення тексту на екрані.

Button (командная кнопка)

Standard

Використовується для створення кнопок, якими користувач виконує команди у додатку.

GroupBox (групове вікно)

Standard

Є контейнером, що об’єднує групу пов'язаних органів управління, таких RadioButton, Checkbox та ін.

CheckBox (контрольний індикатор з прапорцем)

Standard

Дозволяє користувачеві вмикати та вимикати опції програми.

PaintBox (вікно для малювання)

System

Використовується для створення на формі області для малювання.

ColorBox

(список цветов)

Additional

Спеціальний варіант ComboBox для вибору одного з системних кольорів.

Timer (таймер)

System

Використовується для запуску процедур, функцій та подій у вказані інтервали часу.

MainMenu

(головне меню)

Standard

Дозволяє помістити головне меню до програми.

OLEContainer (контейнер OLE)

System

Використовується при створенні області клієнта для об'єкта OLE.

2.2.1 Edit

Компонент Edit — це вікно редагування. Поле Edit служить для введення різних слів, фраз та іншого відносно короткого тексту. Воно не має смуг прокручування, але дозволяє прокручувати текст по горизонталі клавішами переміщення курсору ліворуч та праворуч. Мається оформлення об’ємного бордюру.

Основні властивості [2]:

Name — ім'я компоненту. Використовується у програмі для доступу до компонента та його властивостям, зокрема — для доступу до тексту, введеного у поле редагування;
Text — текст, що знаходиться у полі вводу та редагування;
Left — відстань від лівого краю компонента до лівого краю форми;
Top — відстань від верхньої межі компонента до верхньої межі форми;
Height — висота поля;
Width — ширина поля;
Font — шрифт, що використовується для відображення тексту, що вводиться;
ParentFont — ознака успадкування компонентом характеристик шрифту форми, на якій знаходиться компонент. Якщо значення властивості True, то при зміні властивості Font форми автоматично змінюється значення властивості Font компоненту.

Компонент Edit легко пристосувати для введення паролів. Для цього достатньо встановити у властивість PasswordChar замість символу #0 який-небудь інший символ (звичайно символ зірочки «*»). Символ, заданий у властивості PasswordChar відображається замість реальних символів, що заважає підглянути пароль стороннім.

2.2.2 Label

Label — це позначки, що спеціально призначені для відображення тексту. Компонент Label відображає текст, що не редагується, який зберігається у властивості Caption. Текст вирівнюється у межах компоненту одним із трьох способів: по лівому краю, по правому краю а по центру. Спосіб вирівнювання визначається властивістю Alignment. Якщо текст напису занадто великий, то можна організувати його вивід у декілька рядків (з перенесенням слів). Для цього достатньо встановити властивість WordWrap у значення True.

Інші властивості компоненту [2]:

Name — ім'я компоненту. Використовується у програмі для доступу до компонента та його властивостям;
Caption — текст, що відображається;
Font — шрифт, що використовується для відображення тексту;
AutoSize — ознака того, що розмір поля визначається його змістом;
Wordwrap — знака того, що слова, які не поміщаються у поточному рядку, автоматично переносяться на наступний.

2.2.3 Button

Розробляючи вікно діалогу, перш за все необхідно забезпечити для користувача можливість завершення діалогу по закінченні введення даних. Ось тут як раз і потрібні кнопки Button. Наприклад, в тому випадку, коли вікно діалогу приймає від користувача дані, до нього поміщають кнопки OK та Cancel, які дозволяють користувачеві підтвердити або скасувати результат діалогу.

Текст на кнопці визначається значенням властивості Caption. У тексті може бути присутнім символ &, який не пишеться на кнопці, а забезпечує підкреслення наступного за ним символу. Натиснення підкресленого символу на клавіатурі в комбінації з клавішею Alt викликає спрацьовування кнопки. Наприклад, якщо властивість Caption містить рядок «&Yes», то на кнопці буде написано Yes, і для натискання кнопки можна скористатися комбінацією клавіш Alt+Y [1].

Значення True у властивості Default дозволяє запускати спрацьовування кнопки натисканням клавіші Enter. Аналогічно кнопка може спрацьовувати при натисканні клавіші Esc. Для цього треба встановити властивість Cancel у значення True.

Когда пользователь нажимает кнопку, в компоненте Button происходит событие OnClick. В обработчике этого события вы можете завершить диалог.

2.2.4 GroupBox та CheckBox

Компонент GroupBox дозволяє виробляти угрупування пов'язаних керуючих елементів для додання їм більш організованого вигляду.

Компонент має властивість Caption, що дозволяє вводити назву для групи вкладених елементів, щоб визначити їх функціональне призначення, а також може містити у собі інші компоненти. Це, наприклад, означає, що встановлення його властивості Visible у значення False ховає групу з усіма розташованими всередині компонентами, а не тільки рамку з заголовком.

Необхідно зауважити, що слід помістити компонент GroupBox на форму до того, як будуть розташовані на ньому компоненти, наприклад CheckBox та RadioButton, які повинні бути всередині групового елементу. Інакше, компоненти CheckBox та RadioButton не будуть переміщатися разом із компонентом GroupBox коли ви будете змінювати його положення на формі.

Перемикачі CheckBox використовуються для встановлення параметрів, що характеризується двома значеннями: "Так" і "Ні" (True та False).

Зазвичай перемикач має два стани: ввімкнений або вимкнений. Поточний стан визначається значенням властивості Checked. Якщо воно дорівнює значенню True, то перемикач включений, інакше — вимкнено. Буває, що перемикач має ще й третій стан — невизначений (grayed). У цьому стані перемикач замальовується сірим кольором. Якщо перемикач має три стани, то замість властивості Checked використовується властивість State, а у властивість AllowGrayed (дозволяє невизначений стан) встановлюється значення True [6].

2.2.5 PaintBox та ColorBox

Компонент PaintBox використовується для створення форми для малювання. PaintBox призначений для малювання за допомогою графічних інструментів (пір'я, пензлі та ін.).

PaintBox можна використовувати для побудови додатків типу графічного редактора, або, наприклад, в якості місця побудови графіків. Ніяких ключових властивостей, крім Canvas, TPaintBox не має. Власне, цей об'єкт є просто канва для малювання.

Важливо, що координати покажчика миші, що передаються в обробник відповідних подій (OnMouseMove та ін.), є відносними, тобто це зміщення миші відносно лівого верхнього кута об'єкта TPaintBox, а не відносно лівого верхнього кута форми.

Властивості Canvas [1]:

– Brush — пензлик; є об'єктом зі своїм набором властивостей: Bitmap — картинка розміром суворо 8x8 (використовується для заповнення області на екрані); Color — колір заливки; Style — наперед вказаний стиль заливки; ця властивість конкурує з властивістю Bitmap (яка властивість визначена останньою, та і буде визначати вид заливки).

– ClipRect — (тільки читання) прямокутник, на якому відбувається графічний висновок.

– Pen — олівець, визначає вид ліній; як і пензлик (Brush) є об'єктом з набором властивостей;

– Width — ширина лінії в точках;

– Pixels — двомірний масив елементів зображення (pixel). З його допомогою отримується доступ до кожної окремої точки зображення.

Методи для малювання найпростішої графіки — Arc, LineTo, Polygon, PolyLine, Rectangle. При промальовуванні ліній в цих методах використовуються олівець (Pen) канви, а для заповнення внутрішніх областей — пензель (Brush).

Методи для виведення тексту — TextOut.

Компонент ColorBox забезпечує вибір сисемних кольорів із списку. Він є спеціальним варіантом компоненту ColorBox для вибору одного з сисемних кольорів.

2.2.6 Timer

Таймер — це не візуальний компонент, який може розміщуватись у будь-якому місці форми. Це системний генератор подій, що періодично повідомляє програмі про завершення заданого проміжку часу. Інтервал часу між подіями таймера задається в мілісекундах як значення властивості Interval, і може встановлюватися в діапазоні від 1 до 65535 мілісекунд. Використовуючи таймер треба враховувати, що інтервали між цими подіями виявляються неточними з-за накладних витрат механізму обробки подій Windows [4].

Через задані у властивості Interval проміжки часу в компоненті Timer відбувається подія OnTimer (єдина подія цього компоненту). В обробнику цієї події записуються необхідні операції.

2.2.7 MainMenu

Меню — це невізуальний компонент, який в додатку являє собою список об'єднаних за функціональною ознакою пунктів, кожен з яких позначає команду або підменю. При роботі програми воно розташовується у верхній частині форми під її заголовком і містить найбільш загальні команди роботи. Вибір пункту меню відповідає виконанню заданої команди або розкриттю підменю [8].

Для створення і зміни пунктів меню в процесі розробки програми призначений Конструктор меню (Menu Designer). Запуск Конструктора меню виконується подвійним клацанням миші по відповідному компоненту-меню.

Всі пункти меню мають однакові властивості, які відображаються в Інспекторі Об'єктів. Наприклад, властивості Name та Caption.

Властивість ShortCut може задавати "гарячі клавіші" для команди, що відповідає пункту. Якщо властивість Caption задати як «-» (тире), то в меню з'явиться розділова горизонтальна риса.

Властивість Checked для пункту меню описує факт його «вибору» або «не вибору» — при значенні, що дорівнює True, ліворуч від тексту пункту ставиться «пташка».

Для кожного пункту меню має бути вказаний метод, який визначає дії, що здійснюються у відповідь на події вибору відповідного пункту. Щоб встановити такий метод, потрібно запустити Конструктор меню та виконати подвійне клацання по потрібного пункту.

2.2.8 OLEContainer

OLEContainer (Objects Linked and Embedded — приєднанні та вбудовані об'єкти) використовується для створення додатків OLE-контейнерів. Компонент приховує всі складнощі, пов'язані з внутрішньою організацією OLE і надає програмісту досить простий інтерфейс. OLE дозволяє легко вмонтувати в додаток обробку будь-яких типів даних.

Найбільш частіше використовуваними властивостями цього компоненту є AutoActivate, що визначає, яким чином активізується OLE-докумеіт, State, визначає стан OLE-контейнера, та OleClassName, що визначає ім'я класу OLE-об'єкта, що міститься в контейнері. Найбільш часто використаються такі методи цього компоненту [7]:

– InsertObjectDialog — виводить стандартне діалогове вікно Object для вибору типу документа або завантаження його з файлу;

– CreateObject — створює OLE-об'єкт;

– CreateObjectFromFile — створює OLE-об’єкт на основі існуючого файлу, містить OLE-документ, і поміщає його до OLE-контейнера;

– DestroyObject — знищує об'єкт, що міститься в OLE-контейнері.

2.3 Алгоритми процедур

Блок-схема алгоритму процедури графічної побудови:

CheckBox3.Checked

Так

Ні

Завдання параметрів канви

xmin:= ; xmax:= ; ymin:= ; ymax:= ; a1:= ; a2:= ; b1:= ; b2:= ; dx:= ; dy:= .

початок

Mx:= ; My:= ;

x0:= ; y0:= ;

Завдання параметрів малювання

‘X’, ‘Y’, ‘0’

x:=xmin;

CheckBox3.Checked

Так

Ні

x:=x+dx;

x=(-5)

Так

Ні

Оцифровування Х

CheckBox1.Checked

Так

Ні

Вивід сітки

Xe:=round(mx*(x-xmin)+a1);

x<>0

x<>-5

Так

Ні

Оцифровування Х

CheckBox1.Checked

Так

Ні

Вивід сітки

CheckBox3.Checked

Так

Ні

y=5

Так

Ні

Оцифровування Y

Так

Ні

Так

y<>0

y<>5

Так

Оцифровування Y

Ye:=round(my*(-y+ymax)+b1);

x>xmax

Так

Ні

y:=ymin;

v=1

Так

Ні

X1:= ; Y2:= ;

Z1:= ;

y>ymax

y:=y+dy;

ення точки перетину прямої з ві________________________________________________________________________________________________

кінець

Так

y:=y+dy;

Y1<>0

Так

Ні

Завдання параметрів сітки

‘Исправьте координати точки’

‘Пряма паралельна’

Y0:= ;

Ні

малювання сітки

Х1=0

Так

Ні

Завдання параметрів олівця

Малювання сітки

‘Пряма паралельна’

xC:= ;

xD:= ;

Завдання параметру олівця

Завдання параметрів олівця

y0>ymax

Так

Ні

Малювання сітки

Завдання параметрів олівця

Малювання сітки

Оцифровування

кінець

‘C’

Завдання параметрів олівця

Побудова кіл точок кінців відрізку

2.4 Програмний код додатку

Головна форма:

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, ExtCtrls, StdCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

GroupBox2: TGroupBox;

PaintBox1: TPaintBox;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

Button1: TButton;

GroupBox3: TGroupBox;

ColorBox1: TColorBox;

Label6: TLabel;

Label5: TLabel;

CheckBox1: TCheckBox;

Label7: TLabel;

Button2: TButton;

Label8: TLabel;

ColorBox2: TColorBox;

Label10: TLabel;

CheckBox3: TCheckBox;

Label11: TLabel;

ColorBox3: TColorBox;

Label13: TLabel;

ColorBox4: TColorBox;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

GroupBox1: TGroupBox;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Label3: TLabel;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

Label4: TLabel;

Label9: TLabel;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox1Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox2Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox3Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox3Change(Sender: TObject);

procedure ColorBox4Change(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N5Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

x0,y0:integer;

xe,ye:integer;

x,y:real;

dx,dy:real;

Mx,My:real;

xmin,xmax,ymin,ymax:integer;

a1,a2,b1,b2:integer;

xa,ya,xb,yb,xC,xD:real;

v,c:integer;

xn,yn:Real;

X1,Y1,Z1,yO:real;

w:integer;

vis:integer;

implementation

uses Unit3, Unit2, Unit4, Unit5, Unit6;

{$R *.dfm}

function ekrX(x:real):integer; //Преобразование X

begin

ekrX:=round(mx*(x-xmin)+a1);

end;

function ekrY(y:real):integer; //Преобразование Y

begin

ekrY:=round(my*(-y+ymax)+b1);

end;

procedure TForm1.Activate(Sender: TObject);

begin

if vis<>1

then

begin

Form2.ShowModal;

end;

End;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

xmin:=-5; xmax:=5; ymin:=-5; ymax:=5;

a1:=0; a2:=410;

b1:=0; b2:=410;

dx:=1; dy:=1;

with PaintBox1.Canvas do

begin

Brush.Color:=clWhite;

Rectangle(-1,-1,PaintBox1.Width+1,PaintBox1.Height+1);

Pen.width:=1;

Pen.Color:=clBlack;

Mx:=round((a2-a1)/(xmax-xmin));

My:=round((b2-b1)/(ymax-ymin));

x0:=a1-round(mx)*xmin;

y0:=b1+round(my)*ymax;

Pen.width:=1;

Pen.Style:=psDot;

Pen.Color:=Colorbox2.Selected;

Font.Color:=Colorbox3.Selected;

if checkbox3.checked=true then

begin

TextOut(a2-10,y0-15,'X');

TextOut(x0+5,b1+5,'Y');

TextOut(x0+5,y0-18,'0');

end;

x:=xmin;

repeat

Xe:=round(mx*(x-xmin)+a1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(xe,b1);LineTo(xe,b2);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if x=(-5) then textOut(xe,y0+6,FloatToStr(x));

if (x<>0) and (x<>-5) then textOut(xe-8,y0+5,FloatToStr(x));

end;

x:=x+dx;

until(x>xmax);

y:=ymin;

repeat

Ye:=round(my*(-y+ymax)+b1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(a1,ye);LineTo(a2,ye);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if y=5 then textOut(x0-20,ye,FloatToStr(y));

if (y<>0) and(y<>5) then textOut(x0-20,ye-12,FloatToStr(y));

end;

y:=y+dy;

until(y>ymax);

Font.Color:=clBlack;

Pen.Width:=2;

Pen.Color:=Colorbox1.Selected;

Pen.Style:=psSolid;

MoveTo(a1,y0); LineTo(a2,y0);

MoveTo(x0,b1); LineTo(x0,b2);

//Расчет

If v=1 then

begin

X1:=yB-yA;

Y1:=xA-xB;

Z1:=xA*yB-xB*yA;

If Y1=0 then

begin

label5.Caption:='Заданная прямая пара-'+#13+'лельна оси ординат и'+#13

+'не имеет точки пересе-'+#13+'чения с ней';

ShowMessage('Заданная прямая паралельна оси ординат'+#13+

'и не имеет точки пересечения с ней');

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(xA),ekrY(10));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(Xb),ekrY(-10));

end

else

begin

yO:=Z1/Y1;

label5.Caption:='Заданная прямая пересе-'+#13

+'кается с осью ординат в'+#13+'точке C ( 0 ; '

+FloatToStrF(yO,fffixed,4,2)+' )';

If X1=0 then

begin

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(10),ekrY(yA));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(-10),ekrY(yB));

end

else

begin

xC:=(z1-y1*10)/x1;

xD:=(z1-y1*(-10))/x1;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(xC),ekrY(10));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(xD),ekrY(-10));

end;

//Вывод точки С

Pen.Color:=clRed;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

If (yOymax) then

begin

label5.Caption:='Точка С лежит за пре-'+#13+'делами координатной'+#13

+'проскости';

end;

Ellipse(ekrX(0)-3,ekrY(yO)-3,ekrX(0)+3,ekrY(yO)+3);

textOut(ekrX(0)+6,ekrY(yO)+1,'C');

end;

Pen.Width:=2;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=Colorbox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

LineTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xA)+6,ekrY(yA)+1,'A');

textOut(ekrX(xB)+6,ekrY(yB)+1,'B');

Font.Color:=clBlack;

Pen.Color:=clBlack;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

Ellipse(ekrX(xA)-3,ekrY(yA)-3,ekrX(xA)+3,ekrY(yA)+3);

Ellipse(ekrX(xB)-3,ekrY(yB)-3,ekrX(xB)+3,ekrY(yB)+3);

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

v:=1;

xA:=StrToFloat(Edit1.Text);

yA:=StrToFloat(Edit2.Text);

xB:=StrToFloat(Edit3.Text);

yB:=StrToFloat(Edit4.Text);

//проверка не одинаковы ли точки

if xA=xB then

begin

If yA=yB then

begin

ShowMessage('Найдены были одинаковые координаты двух точек.'+#13+

'Пожалуйста откорректируйте введенные координаты.',);

v:=0;

label5.Caption:='';

end;

//проверка не выходят ли точки за пределы координатной плоскости

If v<>0 then

begin

c:=0;

repeat

case c of

0:begin Xn:=xA; Yn:=yA; end;

1:begin Xn:=xb; Yn:=yB; end;

end;

If (Xnxmax) or (YnYmax) then

begin

v:=0;

ShowMessage('Одна из введенных точек выходит'+#13

+'за пределы координатной плоскости');

label5.Caption:='';

end;

c:=c+1;

until(c>1);

end;

paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox1Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

v:=0;

label5.Caption:='';

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox2Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox3Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox3Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox4Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Form3.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

Form4.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Form5.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

begin

Form6.ShowModal;

end;

end.

Форма заставки:

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, OleCtnrs;

type

TForm2 = class(TForm)

Timer1: TTimer;

OleContainer1: TOleContainer;

Button1: TButton;

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure Timer1Timer(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form2: TForm2;

implementation

uses Unit1;

{$R *.dfm}

procedure TForm2.Activate(Sender: TObject);

begin

Timer1.Interval:=100;

end;

procedure TForm2.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin

Form1.Visible:=True;

vis:=1;

Form2.Close;

end;

procedure TForm2.Button1Click(Sender: TObject);

begin

Timer1.Enabled:=True;

end;

end.

Форма «Об авторе»:

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm3 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form3: TForm3;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Пример»:

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm4 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Аналитическое решение»:

unit Unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm5 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form5: TForm5;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Инструкция»:

unit Unit6;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm6 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form6: TForm6;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Код проекту:

program Project1;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1},

Unit2 in 'Unit2.pas' {Form2},

Unit3 in 'Unit3.pas' {Form3},

Unit4 in 'Unit4.pas' {Form4},

Unit5 in 'Unit5.pas' {Form5},

Unit6 in 'Unit6.pas' {Form6};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.CreateForm(TForm2, Form2);

Application.CreateForm(TForm3, Form3);

Application.CreateForm(TForm4, Form4);

Application.CreateForm(TForm5, Form5);

Application.CreateForm(TForm6, Form6);

Application.Run;

end.

3 Опис інтерфейсу з екранними копіями

3.1 Інтерфейс проекту

Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project1.exe. При запуску програми перше, що відбувається, — це презентація екранної заставки (Рисунок 2).

Рисунок – Екранна заставка

Для завершення часу трансляції слід натиснути на кнопку «Далее»; з’явиться головна форма (Рисунок 3).

Рисунок – Головна форма додатку

Для того, щоб розпочати роботу програми, слід у поля панелі «Начальные данные» ввести початкові дані (Рисунок 4).

Рисунок – Панель "Начальне данные"

Після заповнення цих полів можна розпочати роботу програми. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать». Нижче знаходиться кнопка «Удалить», за допомогою якої виконується видалення побудови, а над ними — панель «Результат», в якій після натискання на кнопки «Рисовать» відображається результат обчислення (Рисунок 5).

Рисунок – Панель "Результат"

З правого краю форми знаходиться панель «Настройки» (Рисунок 6), компоненти якої здійснюють налаштування інтерфейсу. У групі «Настройка сетки» можна налагодити відображення сітки (ввімкнути/вимкнути) та її колір; у групі «Настройка осей» — відображення оцифровування, його кольору та кольору вісей; у «Настройка рисунка» — колір графіку, що буде будуватися.

Рисунок – Панель «Настройка»

Підменю «Аналитическое решение» меню «Решение» викликає аналітичні відомості з рішення задачі (Рисунок 8), а підменю «Пример» того ж меню надасть приклад математичного рішення (Рисунок 9).

Рисунок – Меню «Решение»

Рисунок – Аналітичне рішення

Рисунок – Математичне рішення

Меню «Инструкция» здійснює виклик довідки по користуванню додатком (Рисунок 10).

Рисунок – Інструкція користувача

Меню «Об авторе» надасть відомості про автора проекту (Рисунок 11).

Рисунок – Про автора

3.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Рисунок – Приклад роботи програми

Висновки

Даний курсовий проект полягав у розробці дидактичного ілюстративного матеріалу в Delphi для визначення точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

Досягнутий результат розробки можна вважати позитивним: програма зручна у використанні, інтерфейс додатку зручний та інтуїтивно зрозумілий, наявність функцій, які користувач може налаштувати під себе: ввімкнення та відключення відображення сітки, оцифровування, зміна кольорів.

Програма працює без збоїв та цілком відповідає математичним відомостям.

Таблица – Файли проекту

№ з/п

Имя файлу

Опис

Розмір

Project1.cfg

Файл конфігурації проекту.

1 Кб

Project1.dof

Файл параметрів проекту. Зберігає параметри проекту.

3 Кб

Project1.dpr

Файл проекту. Містить основний код програми, посилання на всі вікна (форми) проекту та відносні до них модулі. У ньому також міститься код ініціалізації. Це найголовніша частина додатку.

1 Кб

Project1.exe

Виконуючий файл. Створюється компілятором. Повністю самостійний додаток.

5,772 Кб

Project1.res

Файл ресурсів. Це двійковий файл, що зберігає виконуючу проектом піктограму.

1 Кб

Unit1.dfm

Файл головної форми. Це двійковий файл, що зберігає інформацію про форму. Кожному такому файлу відповідає файл програмного модуля.

11 Кб

Unit1.pas

Файл програмного модуля головної форми. Зберігає код (текст модуля).

8 Кб

Unit2.dfm

Файл форми заставки.

10,888 Кб

Unit2.pas

Файл програмного модуля заставки.

1 Кб

10.

Unit3.dfm

Файл форми «Об авторе».

604 Кб

11.

Unit3.pas

Файл програмного модуля форми.

1 Кб

12.

Unit4.dfm

Файл форми «Пример».

290 Кб

13.

Unit4.pas

Файл програмного модуля форми.

1 Кб

14.

Unit5.dfm

Файл форми «Аналитическое».

83 Кб

15.

Unit5.pas

Файл програмного модуля форми.

1 Кб

16.

Unit6.dfm

Файл форми довідки.

64 Кб

17.

Unit6.pas

Файл програмного модуля форми.

1 Кб

18.

Тека «_консоль»:

Project1.cfg

Файл конфігурації проекту.

1 Кб

Project1.dof

Файл параметрів проекту. Зберігає параметри проекту.

2 Кб

Project1.dpr

1 Кб

Project1.exe

Виконуючий файл. Створюється компілятором. Повністю самостійний додаток.

42 Кб

Список використаних джерел

Інтернет-ресурс: http://www.delphikingdom.com/index.asp (віртуальний клуб програмістів).
Інтернет-ресурс: http://beluch.ru/ (онлайн довідник о компонентах Delphi).
Інтернет-ресурс: http://delhpi.mastak.ru
Бобровский С. Delphi 5 — М.: Питер, 2002. — 346 с.: ил.
Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 – М.: Киев, 2000. — 457 с.
Леонтьев В. Delphi 5 — М.: Москва «Олма-Пресс», 1999. — 446 с.
Архангельский А.Я. Программирование на Delphi 6 — М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001. — 1120 с.
Марко Канту, Дэвид Р. Delphi 5 — М.: БИНОМ, 1995. — 203 с.
Эндрю Возневич. Delphi. Освой самостоятельно — М.: Восточная книжная компания, 1996. — 330 с.
Фаронов В.В. Delphi 5. Учебный курс — М.: Нолидж, 2000. — 600 с.

Листать вверх Листать вниз

Получить код

Скачать материал (0.71 Мб)

Нравится материал? Поддержи автора!

Ещё документы из категории информатика:

Непрерывная подача чернил

Применение электронных таблиц Excel 97

Четыре «с» интернет-сайта

Постановка и решение транспортной параметрической задачи

Варианты цифрового звуковоспроизведения

Анализ пакетов обработки экспериментальных данных SABR и BOOTSTRAP

Локальная сеть