_{Тема уроку: Утворення СРСР}. _{Входження УРСР до складу СРСР}

Цілі уроку:

• ознайомити учнів з різни­ми проектами утворення СРСР; з'ясувати, який із них найбіль­ше відповідав інтересам Украї­ни; розкрити роль Й.Сталіна, В.Леніна, Х.Раковського в ут­воренні СРСР;

• розвивати навички гру­пової роботи; формувати вмін­ня аналізувати історичні яви­ща, робити вмотивовані вис­новки;

• виховувати почуття націо­нальної гідності.

Тип уроку — урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Форма уроку — урок-пре­зентація.

Обладнання – Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Ч. І. 1917-1945. 10 клас: Підруч. Для серед. заг. шк. – К.: Ґенеза, 2001.; політична карта світу; таблиці.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП УРОКУ

Схеми, навчальні картки.

Підготовка до уроку почи­нається зазделегідь. Учні кла­су об'єднуються в три гетеро­генні групи (група об'єднує уч­нів з різними рівнями навчаль­них можливостей). Кожна група отримує окре­ме завдання, яке необхідно ви­конати до початку уроку.

Завдання для першої групи

Ви — прихильники сталінсь­кого плану «автономізації». Учень-консультант вашої гру­пи на уроці виконуватиме роль Й.Сталіна, а ви будете презен­тувати, переконувати, агітува­ти інших за «свій» план.

Для цього вам необхідно ви­конати такі дії:

1. прочитати параграф під­ручника і представити у вигляді схеми план «автономізації»;

ознайомитись із наведеними висловлюваннями і підготувати по одному запитанню іншим «політичним лідерам» (питання мають стосуватися їхніх проек­тів утворення СРСР);

3) підготувати 3-хвилинну презентацію вашого проекту, в якій висвітлити зміст про­екту, його позитивні наслідки для України.

Завдання для другої групи

Ви — прихильники ленінсь­кого плану федерації. Учень-консультант вашої групи на уро­ці виконуватиме роль В.Леніна, а ваше завдання — презентува­ти, переконувати, агітувати ін­ших за «свій» план.

Для цього вам необхідно ви­конати такі дії:

1) прочитати параграф під­ручника і представити у вигляді схеми план федерації;

п. 2), 3) — див. завдання для першої групи.

Завдання для третьої групи

Ви — прихильники позиції Х. Раковського. Учень-консуль­тант вашої групи на уроці буде виконувати роль Х.Раковського, а ви презентуватимете, переко­нуватимете, агітуватимете ін­ших за «свій» план.

Для цього вам необхідно ви­конати наступні дії:

1) прочитати параграф під­ручника і відобразити у вигляді схеми позицію Х.Раковського;

п. 2), 3) - див. завдання для першої групи.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання та завдання учням

• У чому проявилося загос­трення внутрішнього станови­ща України в 1921 р.?

• Що таке федерація, ав­тономія? Чим відрізняються ці форми державного устрою?

• Чим відрізняються ці форми державного устрою?

• Опрацюйте текст додатка 1 і скажіть, які, на вашу думку, наслідки для України мав до­говір, укладений з Російською Федерацією 28 грудня 1920 р.

III. МОТИВАЦІЯ НА­ВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель. Майже 88 років тому, 30 грудня 1922 р., поста­ла держава, яка офіційно на­зивалася Радянським Союзом. Іноземці й зарубіжні диплома­ти часто називали її Росією. Радянська імперія існувала у вигляді радянських республік, кожна з яких формально мала державний статус.

25 грудня 1991 року Михай­ло Горбачов склав із себе пов­новаження президента СРСР. Країна під назвою Союз Ра­дянських Соціалістичних Рес­публік перестала існувати. Між двома згаданими подіями про­лягло повних 69 років, протя­гом яких Україна перебувала у складі цієї держави. Щоправда, жителі західних областей пере­бували в СРСР на 17 років, а за­карпатці — на 23 роки менше.

За майже 17 років, що ми­нули від серпня 1991-го, ми звикли жити у власній державі. Пропоную сьогодні на уроці оз­найомитись із проектами ство­рення СРСР, які були запропо­новані різними представника­ми більшовицької партії в 1922 році, і дати відповідь на запи­тання: який проект був найкра­щим для нашої держави?

IV.СПРИЙНЯТТЯ ТА УС­ВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО­ГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Після закінчен­ня громадянської війни Ук­раїнська СРР та інші респуб­ліки, що утворилися після роз­паду Російської імперії, були юридично незалежними, мали власні конституції, органи дер­жавної влади та управління, видавали республіканські закони, стежили за їх виконанням.

Але державний суверенітет УСРР був занадто обмежений, насамперед тому, що всі рес­публіки мали спільне політичне керівництво у формі РКП(б). Уряди республік складалися із більшовиків, які виконували розпорядження з одного цен­тру - ЦК РКП(б).

У ході громадянської війни Україна опинилася в повній за­лежності від російсько-більшо­вицького центру: у 1919 році був підписаний військовий до­говір між УСРР і РСФРР, згід­но з яким утворювалося спіль­не військо, єдине військове керівництво, була сформова­на єдина фінансова система, керівництво промисловістю здійснювалося з єдиного цент­ру - ВРНГ РСФРР. Україна помалу втрачала ознаки суве­ренної, незалежної держави.

По закінченні війни серед українських комуністів почало наростати невдоволення пос­тійним втручанням російських чиновників у внутрішні спра­ви країни. Щоб заспокоїти на­ціональні уряди та населен­ня, російсько-більшовицький центр у 1922 році створив ко­місію з підготовки проекту рі­шення про відносини РСФРР з іншими республіками.

На той час різними пред­ставниками більшовицького керівництва було розроблено кілька проектів утворення но­вого об'єднання.

Уявімо, що ми перебуває­мо на засіданні комісії 1922 року, яка має вибрати із запро­понованих проектів створення СРСР один, найефективніший, такий, що задовольнить амбіції всіх республік.

Рольова гра «Найкращий проект»

Учитель. На нашому засі­данні ми розглянемо три про­екти створення майбутнього об'єднання республік. Прошу вас уважно слухати, ставити запитання, бо наприкінці засі­дання кожен із вас шляхом го­лосування повинен визначити­ся щодо того, який проект був найсприятливішим, найвигіднішим для нашої держави.

Слово надається першій групі.

Презентація першої групи

План «автономізації»

Учень. План «автономіза­ції» був розроблений нарко­мом національних прав РСФРР Й.Сталіним.

Історична довідка. Йосип Сталін (Джугашвілі) народився в м. Горі (Грузія) в 1879 році. Член Російської соціал-демократичної робітничої партії з часу її утворення в 1898 році.

Більшовик з 1903 року. За революційну діяльність багато разів заарештовувався.

З 1922 р. — генеральний секретар ЦК партії. В 30— 40-ві роки XX ст. в СРСР було створено новий тоталітарний режим, в основі якого лежав культ особи Сталіна. Помер 5 березня 1953 року. Сталін був принциповим противником державного суве­ренітету радянських республік, відвертим централістом і воро­гом усього національного.

Учень демонструє схему 1 «План «автономізації» і коментує її..

План «автономізації» передбачав утворення РСФРР, яка об'єднувала б усі народи колишньої імперії на правах авто­номії. Це означало, що Росій­ська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка має поглинути неросійські респуб­ліки, запропонувавши їм куль­турну автономію.

Учень. Аргументуючи пози­цію більшості членів московсь­кого керівництва, Й.Сталін 22 вересня звернувся до В.Леніна (який тоді перебував на ліку­ванні в Горках) з листом ціл­ком відвертого змісту: «За чо­тири роки громадянської вій­ни, коли ми внаслідок інтер­венції змушені були демонс­трувати лібералізм Москви в національному питанні, ми встигли виховати серед ко­муністів, всупереч своєму ба­жанню, справжніх і послідов­них соціал-незалежників, які вимагають справжньої неза­лежності в усіх смислах і роз­цінюють втручання Цека РКП як обман і лицемірність з боку Москви. Ми переживаємо таку смугу розвитку, коли форма., закон, конституція не можуть бути ігноровані, коли молоде покоління комуністів на око­лицях гру в незалежність від­мовляється розуміти як гру, вперто приймаючи слова про незалежність за чисту моне­ту і так само вперто вимагаю­чи від нас проведення в життя букви конституції незалежних республік».

Сталін не сумнівався у мо­тивах небажання периферійних компартійно-радянських керів­ників знижувати статус своїх республік до автономного. Але тенденція розглядати декларо­вані конституціями права на­родів як щось серйозне загро­жувала, на його думку, держав­ній безпеці схва­лила розроблений Й.Сталіним проект резолюції «Про відноси­ни РСФРР з незалежними рес­публіками», який передбачав входження останніх до складу Росії на правах автономій. Од­нак виступ Х.Раковського про­ти цього плану змусив В.Леніна зберегти національну держав­ність. «Важливо, — наголо­шував він, — щоб ми не дава­ли поживи «незалежним», не знищували їх незалежності, а створювали ще новий поверх, федерацію рівноправних республік».

Учень. Отже, прихильники плану «автономізації» під тиском В.І.Леніна відмовилися від своїх поглядів. Така зміна поглядів відбулася спокійно, без помітного опору. Члени ЦК добре розуміли, що формальне проголошення «рівноправності» республік у новому державному утворенні мало що змінить, поки залишатиметься єдиною, унітарною, централізованою правляча для всіх цих республік партія — РКП(б).

Презентація другої групи

План «федерації»

Учень. Ми вважаємо, що план «федерації» найкращий, тому що при такому об'єднанні всі республіки залишаються вільними, незалежними одна від одної. Він був розроблений і запропонований В.І.Леніним.

Історична довідка. Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) — (1870—1924 рр,), Народився у м. Симбірську 22 квітня 1870 р. Засновник більшовицької партії, теоретик марксизму. Ідеолог комунізму. 25 жовтня 1917 року очолив збройне повстання в Петрограді. Від І з'їзду рад 1917 року керував Радою народних комісарів. 1919 року — засновник Комінтернаціоналу. З 1922 року в результаті тяжкої хвороби відійшов від керівництва партією. Помер 21 січня 1924 року.

Учень. Суть плану Леніна полягала в тому, щоб усі радянські республіки (серед них і Російська Федерація), увійшли на рівних правах у нове державне об'єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік Європи і Азії. У такій назві жевріла похована під стінами Варшави у 1920 р. надія на те, що червона кіннота досягне берегів Атлантики і південних морів. Жовтневий (1922 р.) пленум ЦК РКП(б) прийняв запропоновану В.Леніним формулу державотворення. Була за-тверджена конституційна комісій у складі Й.Сталіна (голова), М. Калініиа, Л.Каменева, Г.П'ятакова, Х.Раковського Г.Чичеріна, а також представників від незалежних республік (голова уряду УРСР Х.Раковський позиціонувався у ній як представник Цен­трального комітету РКП(б), членом якого був).

Учень пропонує всім розглянути план «федерації»

Федерація — це форма дер­жавного устрою, за якої час­тини федерації користуються певною самостійністю і пра­вом виходу зі складу цієї фе­дерації.

Комісія розробила кон­цепцію відносин між урядами створюваного Союзу і колиш­ніх незалежних республік. Ут­ворювалися народні комісаріа­ти трьох типів: злиті, об'єднані й самостійні. Злиті наркомати з «безроздільною владою» мали діяти на всій території Союзу, незважаючи на адміністратив­ні кордони між республіками. Об'єднані наркомати відрізнялися від злитих тільки тим, що підпорядковані московській колегії республіканські підрозділи зберігали назву наркоматів. Статус самостійних управлінських ланок мали лише шість наркоматів: юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення..

Учень. Характерно, що цей план передбачав за кожною союзною республікою право вільного виходу із Союзу. Своєрідною компенсацією втрати національними радянськими республіками самостійного статусу мало стати прирівняння їх у правах до Російської Федерації. Створювалася нова держава — федерація «другого рівня», до якої радянські федерації «першого рівня» (Російська та Закавказька), інші незалежні республіки входили на рівнонравних засадах. Щоб національні республіки почувались вільно в єдиній багатонаціональній державі, було вирішено внести до Конституції СРСР і конституцій союзних республік спеціальну статтю з проголошенням можливості виходу із союзу в будь-який момент для кожної республіки.

Власне, на цих умовах 30 грудня 1922 року і був створений Радянський Союз. Ніхто з вищого керівництва, включно з генеральним секретарем ЦК РКП(б) Й.Сталіним та наркомом у справах національностей РСФРР, не заперечував тих високих прав, то були надані союзним республікам. Прий маючи Конституцію СРСР 1536 року, И.Сталін залишив у ній статгю про можливість виходу із Союзу. Отже, його згода на це у 1922 році була цілком доб­ровільною. Презентація третьої групи Позиція Х.Раковського

Учень. Голова РНК УСРР Х.Раковський мав власний погляд на те, як мають об'єднуватися республіки.

Історична довідка. Християн Георгійович Раковський наро­дився 13 серпня 1873 р. в бол­гарському гірському містечку} Котел. Лише п'ять років його життя безпосередньо пов'язані З Україною. З них чотири з по­ловиною він очолював уряд УСРР — саме тоді, коли по­сада голови уряду в комиартійно-радянській ієрархії була найвищою.

Великим лихом для ук­раїнського народу обернув­ся неврожай 1921 р. у півден­них губерніях. Щоб викачати з УСРР якнайбільше хліба, керівники центру розпо­рядилися замовчувати голод. Збіжжя примусово вилучали навіть у голодуючих селян. За­паси продовольства, заготов­лені на Правобережжі й Ліво­бережжі, Вивозили до «черво­них столиць», а південні гу­бернії республіки залишалися без хліба. Співробітників Аме­риканської адміністрації допо­моги (АРА) не пускали в Украї­ну, яка не вважалася голодую­чим регіоном.

Х.Раковський намагався протестувати, але дістав до­гану по партійній лінії. Лише коли в Україні почалися ма­сові голодні смерті, центр зняв інформаційну блокаду. Голова уряду радянської Ук­раїни негайно уклав з АРА угоду, яка врятувала сотні тисяч селян.

Становище Х.Раковсь­кого в Україні було міц­ним, доки в центрально­му керівництві державної патії кіл подій визначали В. Ленін і Л.Троцький. Коли ж В. Ленін через хворобу почав відходити від справ, а в політбюро ЦК РКП(б) сформувалася спрямована про­ти Л.Троцького «трійка» в особі Й.Сталіна, Г.Зінов'єва і Л.Каменева, Х.Раковський втратив підтримку у вищих ешалонах влади. У 1922—1923 роках він розпочав боротьбу не на життя, а на смерть з нарко­мом у справах національностей РСФРР і генеральним секретарем ЦК РКП(б) Й.Сталіним.

Учень. Предметом боротьби став адміністративно-політичний устрій радянської фе­дерації. У 1922 р., скористав­шись короткочасним відхо­дом В.Леніна від справ внаслі­док хвороби, Й.Сталін зробив спробу ліквідувати незалежний статус національних республік втягнути їх у кордони Росій­ської Федерації. Та протести Х. Раковського (якого під­тримав В.Ленін після одужан­ня) зробили своє: Радянський і. було утворено як федерацію формально рівноправних республік.

X Раковський висловлював­ся також за переведення нарко­матів закордонних справ і зовнішньої торгівлі з категорії за­гальносоюзних у союзно-рес­публіканські, за більш чітке визнання прав та інтересів со­юзних республік. Керівна «трійка» в політбюро ЦК РКП(б) зробила від­повідні «оргвисновки». Х.Раковського відкликали з України і перевели на дипло­матичну роботу. 31 грудня 1936 року. Християна Георгійовича заарештували. Він проходив у сфабрикованій справі так зва­ного антирадянського правотроцькістського блоку разом з М.Бухаріннм, О.Риковим та іншими керівними діяча­ми партії. 65-рїчного хворого Х.Раковського засудили до 20 років ув'язнення.

11 вересня 1941 р. під час наближення гітлерівців до Орла всіх політичних в'язнів місце­вої тюрми розстріляли. Серед них був і Християн Раковсь­кий, третій голова уряду ра­дянської України, людина уні­кальної долі.

Учитель. Ми прослухали з вами презентації планів проек­тів утворення СРСР. Я гадаю, у вас виникли питання до їх «ав­торів". Ви зараз матимете мож­ливість протягом хвилини ста­вити запитання кожному з «ав­торів» проектів.

Кожна група протягом хви­лини ставить запитання уч­ням, які грають ролі 11.Сталіна, В.Леніна, Х.Раковського.

Приблизна тематика запи­тань

Й. Сталіну

• На підтримку яких сил у національних республіках Ви розраховували, пропонуючи свій план «автономізації»?

В.Леніну

• Пропонуючи створення «двоповерхової федерації», чи усвідомлювали Ви її деклара­тивну цінність?

X. Раковському

•Чому Ви, відчуваючи, як московське керівництвоо б­межує суверенітет республі­ки, не виступили з пропози­цією створення комуністич­ної партії України?

Учитель. У грудні 1922 року процес юридичного оформлення СРСР вступив у завершальну фазу. І з'їзд СРСР відбувся 30 грудня 1922 року. З доповіддю про декла­рацію і договір про утворен­ня СРСР виступив Й.Сталін. Так було утворено Союз Ра­дянських Соціалістичних Республік, до складу якого ввійшли Російська Федерація. Українська СРР. Біло­руська СРР, Закавказька Федерація (створена у березі 1922 р. з трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії, Азербайджану).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИ­ВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У кожного з вас на парті є три картки різних ко­льорів. Кожній картці відпові­дає одне з трьох тверджень, на­писаних на дошці: червоній — «Я підтримую проект плану «автономізації»: синій-«Я підтримую проект плану «фе­дерації»:; жовтій — «Я підтри­мую позицію Х.Раковського». Прошу вас обрати картку, колір якої відповідає твердженню, що його ви підтримуєте.

Учитель прикріплює ви­брані учнями картки на «дере­во рішень». Пропонує кільком учням обґрунтувати свою пози­цію, зробити висновки.

VI ПІДБИТТЯ ПІДСУМ­КІВ УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ

Домашнє завдання

• Опрацювати параграф 43 під­ручника

10